10 правд про українську «культуру бідності»

Нещодавно вийшло дослідження, яке викликало неабиякий інтерес, зокрема серед наших читачів, – про культуру бідності в Україні.

Texty.org.ua тезово сформулювали основні пункти цього дослідження:

1. Уявна дорожнеча

Люди схильні перебільшувати свої витрати. Так, на прохання деталізувати витрати, наприклад, на дитсадок для дитини, називають суми у півтора-два рази більші, ніж насправді.

2. Багаті, яких знають, не такі погані, як далекі «олігархи»

Респонденти схильні перебільшувати вагу багатої верстви населення. При цьому, багатих вони поділяють на дві групи – «далеких» багатих (вся політична еліта), з якими не перетинаються особисто, та «близьких» багатих (місцевих чиновників, бізнесменів), за життям яких спостерігають безпосередньо. Якщо відносно перших думка негативна, то щодо останніх негативні оцінки поєднуються з виправдальними нотками.

3. «Лівак» на роботі і священна трудова книга

Українці обирають необтяжливу роботу з можливістю підробітку. Трудове місце часто обирають не за фахом. Так, щоб мати змогу оформити субсидію, і водночас – виконувати у свій робочий час неофіційну роботу. Це, в свою чергу, призводить до таких наслідків, як недостатній фаховий рівень працівників. Пересічний українець розраховує колись таки отримувати пенсію. Тож він цінує робоче місце з трудовою книжкою і хай навіть невеликою зарплатою.

4. Хочуть бути підприємцями, але працювати як на державній роботі

Більшість опитаних заявляє про бажання займатися підприємницькою діяльністю. Але коли людина починає описувати таку роботу, то виходить звичайна бюджетна посада.

5. Старший куди пошлють

На роботі українці займаються усім, що трапиться. Майже ніхто не може описати свої посадові обов’язки. Скидається на те, що на своєму робочому місці людина береться за все – пише звіт, вкручує лампочку тощо. Це означає, що немає чітко визначених функцій. А отже – що людина працює неефективно.

6. Вдома працюють, як мерзле горить. За кордоном стараються

«Там за кордоном треба пахать по нашим міркам…», – зазначає один із опитаних. І додає про заробітчан, що повернулися додому: «Тут вони розслабляються». Повернення в Україну сприймається, як «нарешті відпочити від роботи». Це дім, де є багато можливостей реалізувати свій побут та своє життя.

7. Пільги. Несправедливо

Субсидії отримують і ті, хто їх потребує, і ті, хто не потребує. Те, що самі отримувачі пільг критикують механізм їх отримання, свідчить про те, що система недосконала, і не працює в той спосіб, в який мала б.

8. Бідні, бо дурні

Причиною бідності респонденти здебільшого називають особисті проблеми. І практично не виходять за межі індивідуального виміру, характеризуючи ці причини. Вони пов’язують бідність або з певними рисами характеру чи особливою ментальністю, або з життєвою ситуацією: хворобами, старістю, небажанням чи неможливістю працювати. Дуже часто причинами бідності називають алкоголізм чи наркоманію.

9. Хочуть зламати систему
Вихід із замкненого кола бідності бачать у «зламі системи». Відчуття невдоволеності, замкненого кола, відсутності перспектив формують відповідні політичні очікування: реваншистські настрої, бажання перевернути все, зламати існуючу систему.

10. Бідність вбиває минуле та майбутнє

Якщо людина працює на виживання, то один день не відрізняється від іншого. Втрачається й відчуття будь-яких змін, і відчуття тяглості. Минуле зникає, але водночас немає й майбутнього, оскільки людина бігає по вічному колу одного дня, який був учора і повториться завтра.

Дослідження виконано у співпраці Центр близькосхідних досліджень Аналітичний центр УКУ за підтримки фонду «Відродження».