Один ворожий снаряд забрав життя цілої родини
Мешканці Станіславської громади попрощалися з родиною, яку 13 серпня у Широкій Балці вбили окупанти. Внаслідок ворожого обстрілу загинули батьки та двоє дітей – новонароджена Софійка та 11-річний Артем. Травми, не сумісні з життям, отримав і сусід родини, до якого вони бігли в укриття.
Про подробиці трагедії повідомили журналісти OBOZREVATEL.
Вранці 13 серпня російська армія розпочала обстріл правого берега Херсонської області. Стріляли по кількох селах, під безжальним ворожим вогнем опинилася і Широка Балка.
39-річна багатодітна мама Леся Конищева з новонародженою Софією, її цивільний чоловік – 32-річний Дмитро Чухрай, 11-річний син Лесі Артем побігли до сусіда, пенсіонера Юрія Папушникова.
“У цього пенсіонера був хороший підвал, під час окупації вони теж там рятувалися. Тому вони й кинулися до нього, через хвіртку в паркані. Але не встигли добігти до самого укриття. Їх усіх знайшли у дворі Юрія Валентиновича, між сараєм і будинком, прямо туди прилетів снаряд.
Коли відкопали Артема, він ще був живий, але стан важкий, осколкові поранення в груди і щелепу. Він увесь час намагався встати, кликав маму, плакав. Його заспокоювали, поки чекали “швидку”. Лікарі робили все що могли, але вдень Артем помер”, – розповіла сестра Лесі Інна.
Леся Конищева (на фото ліворуч) з сестрою Інною
У родини не було шансів – Леся, Дмитро та маленька Софійка зазнали важких поранень у голову.
Загибла Леся Конищева має ще трьох дітей. Двоє старших – 18-річна Катя та 20-річний син Рома – зараз у Польщі: Катя навчається та підпрацьовує, а Рома працює. Також у жінки є 16-річна донька Ірина, яка живе з бабусею.
“Ще 10 серпня Катя хотіла поїхати додому до мами, але ми її не пустили, як відчували. А Леся не хотіла виїжджати, бо там велике господарство в них. Дві корови, кози, поросята, город – все треба доглядати, щоб годувати сім’ю”, – каже Інна.
Артему у вересні мало виповнитися 12 років. Він навчався в школі онлайн.
Крихітна Софійка прожила 23 дні, її навіть офіційно не встигли зареєструвати.
“Вони якраз того ранку поїхали до центру села, щоб домовитися про реєстрацію доньки. Потрібно було у вівторок їхати до Миколаєва, оформлювати на неї документи. Повернулися додому – і почався обстріл”, – згадує Інна.
Леся до війни працювала на місцевому підприємстві, в магазині. Дмитро трудився у бригаді на виноградниках.
«Виїжджати вони нікуди не збиралися. Коли село було під окупацією, теж жили тут. Потім Широку Балку звільнили, і люди почали повертатися у свої будинки. Зараз тут довкола часто стріляють орки. Буває, що два дні поспіль б’ють, а буває кілька тижнів тиша. В одному селі неподалік загинула жінка. А в нас тут уперше таке, щоб загинули люди, та ще й родина», – каже місцева мешканка.
Загалом у Станіславській громаді в той день загинуло семеро людей. У Станіславі смертельні поранення отримав місцевий пастор християнської церкви Микола Тачишвілі та ще один чоловік.
