Сб, 28 Гру 24
1.5°C

Олександр Бабуцький: “Працюємо в умовах постійної загрози для життя”

Наталія Свирида 15 Квітня, 2024

Населені пункти Станіславської громади знаходяться сьогодні у зоні підвищеної небезпеки. Ворог продовжує тероризувати мирне населення, використовуючи різні види озброєння. Як живуть та працюють місцеві мешканці в умовах повномасштабної війни, звідки беруть моральні і фізичні сили? Відповідь на ці питання нашому виданню дав начальник Станіславської СВА Олександр Бабуцький.

Олександре Вікторовичу, розкажіть, будь ласка, про поточну безпекову ситуацію у громаді.

– Останнім часом кількість обстрілів з боку російських військових суттєво збільшилася. По Станіславській громаді гатять з усіх видів зброї. Наші населені пункти розташовані поблизу з лиманом, тож окупанти знаходяться від нас за декілька кілометрів. Стріляють з мінометів, криють артилерією, з РСЗВ.

Але основна біда зараз – дрони. Адже вони, буває, так тихо підлітають, що не встигнеш нікуди заховатися. Причому цілять прямо по мирним мешканцям. Нещодавно загинув місцевий житель, якому було 69 років. Росіяни скинули на нього вибухівку з дрону, коли чоловік їхав на велосипеді. Також був випадок, коли росіяни з допомогою БПЛА атакували цивільну автівку. Крім того, російські терористи неодноразово скидали гранати на місцевих рятувальників.

А як сховатися? Швидкість дрона – 100-150 км на годину, не втечеш, на жаль… Це коли стріляють з арти, можна порахувати до 10-12, пакет вистріляють, потім можна виходити, а тут – мить, за яку важко подбати про свою безпеку.

 

Яка кількість жертв серед цивільного населення громади зафіксована на даний час?

– У 2023 році внаслідок російської агресії у громаді загинуло 9 осіб. Станіславська СВА виплатила їхнім родичам 180 тис. грн, по 20 тис. грн на родину (10 тис. – на поховання, 10 тис. – сім’ям загиблих). Також Станіславська громада надала 192 тис. грн допомоги 17 пораненим, в середньому по 5 тис.  грн. на людину.

Найбільша трагедія сталася у серпні минулого року в Широкій Балці, коли в один день загинуло 5 осіб, серед них – двоє дітей. Також окупанти вбили тоді ще двох станіславців.

У 2024 році, на жаль, вже загинуло 4 цивільних особи…

 

Чи існують дієві способи захисту від російських дронів?

– Це тільки станції радіоелектронної боротьби (РЕБ), ми заклали на них кошти у місцевому бюджеті. Але треба розуміти, що при їх використанні будуть виникати проблеми у роботі наших військових, тож наразі це питання вирішити дуже складно.

 

– Яка ситуація наразі з облаштуванням укриттів у громаді, чи змонтована система оповіщення про ракетну небезпеку?

 – У Станіславі відремонтовано одне стаціонарне укриття. Ще у двох – створені нормальні умови для перебування, є розкладачки.

Щодо мобільних протиуламкових укриттів, у нас їх 8: 3 – у Станіславі, 2 – в Олександрівці, 2 – у Широкій Балці, одне – у Софіївці. Ці захисні споруди придбані та змонтовані за кошти Херсонської ОВА та благодійників, зокрема, Червоного Хреста України. Комунальники наглядають за ними, щоб було чисто.

Систему масового оповіщення ми вже почали монтувати, за проєктом мають бути встановлені 30 точок по громаді. У Станіславі, до прикладу, буде 12. Це дуже важлива справа, проте така система дієва лише при ракетній небезпеці. А нас сьогодні обстрілюють переважно артою та дронами.

 

Розкажіть, будь ласка, про демографічну ситуацію у громаді. Як проходить евакуація населення?

– До повномасштабного вторгнення Росії в Україну у Станіславській СТГ проживало майже 10 тисяч населення. Зараз залишилося 4060 осіб.

Сьогодні на евакуацію погоджується незначна кількість людей. Влітку 2023 року місцеві мешканці взагалі масово поверталися у свої села, потім знову почали виїжджати, бо посилилися обстріли.

Наразі в населених пунктах громади залишилося близько 200 дітей, батьки яких написали відмову від евакуації.

 

– А скільки людей з обмеженими фізичними можливостями проживають наразі у громаді?

 – У нас мешкає 168 людей з особливими потребами. Територіальний центр соціального обслуговування піклується про них, у закладі працює 6 соціальних робітниць. Гуманітарну допомогу людям з інвалідністю доставляємо прямо додому.

Незабаром на території нашої громади буде реалізований проєкт щодо соціальних пралень. Ми вже отримали три пральні машини, три сушарки та засоби для прання від Гуманітарного штабу Херсонської ОВА. Будемо надавати відповідні послуги людям з інвалідністю безкоштовно, а потім, можливо, для всіх, вже за мінімальну плату.

 

Наскільки катастрофічні наслідки російських обстрілів для інфраструктури громади? 

– На момент деокупації у Станіславі було зруйновано 54 будинки, зараз ця цифра збільшилася до 300. Адже обстріли можуть відбуватися по 3-4 рази на добу, і не тільки вночі.

У Станіславі пошкоджене приміщення сільської ради, яке було збудоване ще у 1908 році, руйнацій зазнали “Укрпошта”, будинок культури, церква та школа. Є пошкодження у будівлі стоматкабінету та амбулаторії.

У Широкій Балці пошкоджено понад 100 приватних будинків, зруйновано приміщення старостату і школу. Близько півсотні осель пошкоджено у Софіївці.

В Олександрівці взагалі катастрофічна ситуація: із 921 приватного будинку російськими обстрілами пошкоджено 902, 188 – вщент зруйновані. Атак росіян зазнала будівля старостату, магазини. На руїни перетворилися всі комунальні заклади, будинок культури, дитячий садок. Проте сьогодні, завдяки допомозі Save Ukraine і Bochum, вже відновлено ФАП.

Минулого літа безпекова ситуація у громаді була кращою, тому нам, наприклад, дуже допомогли волонтери з Рівненщини, які відремонтували 114 будинків в Олександрівці.

БФ “ZOA” з Нідерландів надав 58 родинам з Олександрівки кошти на відновлення зруйнованих обстрілами осель.

“Південна стратегія розвитку” надала для родин газові труби та 60 лічильників, які встановили спеціалісти “Херсонгазу”. Наразі у 160 будинках олександрівців є газопостачання.

На жаль, сьогодні у старостаті існує проблема з електропостачанням.  Внаслідок ворожого обстрілу був знищений трансформатор. 50 домогосподарств в Олександрівці залишилися без світла. Встановити новий трансформатор сьогодні дуже ризиковано, адже обстріли продовжуються.

 

Швидкість ліквідації аварій на електро-  та водомережах сьогодні у більшій мірі залежить від місцевих комунальників, адже обласні служби не ризикують працювати під обстрілами. Хто допомагає громаді вирішити проблемні питання у роботі служб?

– У нас є два комунальних підприємства – Олександрівське КП та КП “Надія”. Для Олександрівського підприємства сільська рада придбала екскаватор за кошти громади, а для КП “Надія” – колісний трактор. Від програми DOBRE отримали сівалку, так що можемо її надавати в оренду.

Найбільші проблеми у роботі комунальників пов’язані із постійними обстрілами з боку окупантів та кадровим голодом. Багато хто зі спеціалістів вимушений був евакуюватися, а знайти нових дуже складно.

Ще одне болюче питання в роботі комунальних служб – оплата за надані послуги. Сьогодні тарифи у громаді не відповідають дійсності, та ще й багато хто з місцевих не платить за комунальні послуги. Тож ми за кошти громади допомагаємо нашим комунальникам, чим можемо. Зокрема, надали по 700 тис. грн. на ліквідацію заборгованості за електроенергію.

 

– Олександре Вікторовичу, яка ситуація сьогодні в освіті та медицині?

– Наразі три наші ліцеї працюють онлайн. У закладах навчаються близько 700 дітей (до війни – 960 дітей). Із кадровим забезпеченням проблем не виникає, освітній процес триває. А от дитячі садочки у нас знаходяться на простої.

Нещодавно ми отримали 91 ноутбук для школярів, які залишилися у громаді, від ЮНІСЕФ. Також дітям привозила планшети народна депутатка від Херсонщини Вікторія Вагнер.

Ситуація в медицині – не критична. Наразі в Олександрівському ФАПі працюють дві медсестри. У Станіславській амбулаторії ведуть прийом два сімейних лікаря.

Сьогодні нам дуже допомагають “Лікарі без кордонів” та медики-волонтери українсько-ізраїльської місії “Фріда”. Також до громади приїжджають спеціалісти із Херсонської обласної лікарні.

Проблемним залишається питання щодо роботи стоматологічного кабінету. Щоб полікувати зуби, людям доводиться їхати до Білозерки, Миколаєва або Херсона. Пересувна стоматологія до нас, на жаль, не приїжджає.

У Широкій Балці працює мобільний ФАП. Проте росіяни його обстріляли з дрона, тож сьогодні стоїть питання про його ремонт. Зробимо його і відновимо роботу.

У Софіївці фельдшерський пункт наразі розташований у клубі. Декілька разів на тиждень тут приймає медсестра.

У громаді працює три аптеки: одна – у Широкій Балці і дві – у Станіславі.

 

Оскільки не всі послуги можна отримати на місцях, людям доводиться виїжджати за межі громади. Наскільки налагоджене транспортне сполучення з обласним центром? 

– ТП “Іксора” робить сьогодні 2 рейси на день з Олександрівки через усі наші села до Херсона, вранці виїзд, а в обід можна повернутися додому. До війни було 28 рейсів на день.

Тричі на тиждень можна дістатися громадським транспортом до Миколаєва.

До речі, власник СТОВ “Енограй” Руслан Голуб та ще одна благодійна організація надали для потреб громади два мікроавтобуси. Але дрони щодня полюють саме за таким транспортом, тож ми його поки що не використовуємо.

 

Наскільки часто до громади надходить гуманітарна допомога?
Нам постійно доставляють бутильовану воду, двічі на місяць продуктові набори, також періодично надходять засоби гігієни.

Мешканцям громади активно допомагає БФ “Мирне небо” (Харків). Стабільно приїжджають фури з гуманітаркою від GEM та World Central Kitchen. Дуже допомагають нам із розвантаженням робітники “Армії відновлення” від обласного центру зайнятості.

Загалом у нашій “Армії відновлення” працює 20 робітників, це люди з усіх населених пунктів громади (Станіслав, Олександрівка, Широка Балка, Софіївка). Вони також займаються ремонтом доріг підсипають щебінь, розбирають завали після прильотів, прибирають на вулицях.

Наразі у нашій громаді працюють 22 магазини, з них 2 – господарських, 2 ринки у Широкій Балці та Станіславі, де люди можуть реалізувати свою продукцію.

Як триває розмінування територій громади? Чи повертаються аграрії до роботи в полі?

– Ситуація з розмінуванням складна. Через активні бойові дії про ефективність розмінування говорити не доводиться. Часто люди самі очищують свою землю від вибухонебезпечних предметів, але це ж не сапери, тож всяке бувало. У полях на мінах минулого року загинуло кілька людей.

Частина фермерів сіють зернові, у минулому році навіть посадили 10 га кавунів. Але без зрошення важко говорити про стабільний врожай. Сподіваємося, що обласна військова адміністрація допоможе аграріям відновити зрошення.

– Розкажіть про основні статті доходів та витрат з місцевого бюджету, як він змінився у порівнянні з минулим роком?

Бюджет громади, звісно, зменшився. Основна стаття наших доходів з початку війни – це державна субвенція. Адже у людей немає роботи, багато бізнесменів не працюють, тож податків надходить мало.

Власних надходжень до бюджету громади  у нас за 2023 рік було 15 млн грн, це на 64% менше, ніж у 2021 році. З них податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) – 13,8 млн грн., акцизи – 24 тис грн ( 2,7% від 2021 року).

Видатки Станіславської громади складають зарплата спеціалістам апарату СВА, комунальникам, придбання техніки (3.5 млн грн) – екскаватор, трактор, автомобіль. Також за рахунок коштів місцевого бюджету ми купували шифер для відновлення пошкоджених обстрілами дахів.

3 млн грн  спрямували на підтримку ЗСУ, ще 100 тис – на дрони для військових.

 

– Які найближчі плани у роботі військової адміністрації?

– Для нас надзвичайно важливий процес відбудови громади. З цією метою ми взяли на роботу спеціаліста, який займатиметься грантовою діяльністю.

Плануємо перенести сільську раду в інше приміщення. Будівля знаходитиметься на іншій ділянці, поряд із нею – ЦНАП та центр безпеки, де будуть працювати пожежна команда, дільничний офіцер поліції та швидка допомога.

Хотілося б більше уваги приділяти благоустрою територій, але для цього треба, щоб покращилася безпекова ситуація.

Проте, не зважаючи на всі труднощі та перепони, ми не опускаємо рук та працюємо на Перемогу. У нас дівчата по селах плетуть маскувальні сітки для ЗСУ, роблять окопні свічки, ліплять вареники на фронт. Громаду об’єднує спільна мета – наблизити Перемогу!

Дякую за розмову.

Олена Бджола

Наталія Свирида

Статті автора