Як налагодити комунікацію влади та громади у прифронтовій Херсонщині
Наталя Щербина (прізвище змінено) прожила більшу частину життя у Посад-Покровському. Тут вийшла заміж, народила дітей, мала свій будинок та улюблену роботу. На початку повномасштабного вторгнення через потужні російські обстріли її оселя перетворилася на руїни. Як і більшість односельців, Наталя подала документи на відновлення свого помешкання в рамках державної експериментальної програми, за принципом “краще, ніж було”.
Проте станом на червень 2024 року будівельні роботи у селі призупинилися через брак фінансування, а підписані місцевими мешканцями з підрядниками договори не передбачають відмови від визначених у документі робіт. Отримати якусь інформацію щодо подальших перспектив від представників місцевої влади, за словами жінки, дуже складно.
“Ми зараз перебуваємо у підвішеному стані, бо не брали житлові сертифікати та не виїжджали в інші області. Хотіли жити на своїй малій Батьківщині. У нас є група у Вайбері, де місцева влада пише про роздачу води та гуманітарки, надає іншу офіційну інформацію. Проте це просто група для оголошень, спілкування з людьми там немає. В інших місцевих вайбер-групах люди говорять про все, що думають з приводу будівництва та про інші проблеми Посад-Покровського. Однак зворотного зв’язку від влади також немає. Ми просто не знаємо, як нам жити далі…
Можливо, люди б напряму зверталися, але це треба ще доїхати до Чорнобаївки, щоб вже звернення оформити або хоча б запитати в адміністрації громади. Не кожен буде це робити. У соцмережах простіше висловити своє невдоволення, та толку з цього мало…”, ‒ ділиться жінка.
Чи готова влада до діалогу
Проблеми з комунікацією місцевих мешканців і представників влади існують і в інших громадах Білозерщини. Зазвичай люди висловлюють своє невдоволення з приводу роботи адміністрацій у коментарях під постами на офіційних сторінках СВА.
Світлана Симоньянц, спеціалістка з муніципальних ініціатив та інвестицій Станіславської сільської ради, розповіла, як місцева влада намагається налагодити комунікацію з населенням.
“Ми пройшли спеціальний воркшоп від ПРООН з комунікацій, щоб знати саму методологію, чи правильно ми спілкуємося з місцевими мешканцями. Розуміємо, що люди у стресовому стані через війну, постійні обстріли, тож намагаємося не вступати у конфлікти як офлайн, так і в соцмережах”, – говорить посадовиця.
Прикладом ефективного зворотнього зв’язку з мешканцями громади є процес перейменування вулиць відповідно до закону про декомунізацію.
“До нас звернулася мешканка Широкої Балки, донька Віталія Грозинського, який загинув 1 березня під час оборони Херсона. Вона запропонувала комісії назвати вулицю “Героїв тероборони”. Ми cхвалили таку ініціативу. Її варіант назви зайняв перше місце в опитуванні.
До слова, всі етапи перейменування вулиць із мешканцями ми обговорювали онлайн: виставляли результати голосування, доводили, роз’яснювали, що жодних витрат для цього не потрібно. Вважаю, що все пройшло доволі добре, ми досягли консенсусу”, ‒ розповідає Світлана Симоньянц.
Також у Станіславській громаді проведено опитування щодо ініціатив із відновлення, ініційоване БФ “Об’єднання”: люди могли поділитися своїми ідеями з приводу покращення життя у своїх населених пунктах.
Про комунікацію з мешканцями Дар’ївської громади нашому виданню розповіла Анжела Ходанич, діловодка та інспекторка зі звернень громадян Дар’ївської сільської ради.
“Ми ведемо активну комунікацію з мешканцями громади у соцмережах щодо всіх питань. Тобто всі події, що відбуваються або заплановані, висвітлюються на сторінці громади у Facebook. Коментарів багато, звичайно, не всі вони позитивні. Однак ми намагаємося підходити до цього конструктивно: пояснити людям те, що вони, можливо, не зовсім правильно зрозуміли. Як, наприклад, із перейменуванням вулиць”, – ділиться досвідом представниця сільської ради.
Також, за словами пані Анжели, у громади є офіційний сайт, де вказано електронну пошту. Таким чином зі своїми проблемами можна звернутися до СВА. Крім того, у соцмережах існують групи старостатів, де розміщено всю важливу інформацію.
“До нас звертаються і письмово, а найчастіше приходять на прийом. Я приймаю звернення або направляю до відповідної посадової особи. Більша частина звернень – про матеріальну допомогу. Зараз такий час”, – ділиться пані Анжела.
Чому такий важливий зворотний зв’язок
Повномасштабна війна триває вже третій рік. Внутрішня комунікація під час війни — це про безпеку та надання населенню своєчасної інформації. Це базова потреба, від якої часто залежить безпека та життя мешканців громад Херсонщини, де продовжуються бойові дії.
У цьому переконана очільниця робочої групи із комунікації Програми U-LEAD, керівниця Регіонального офісу в Херсонській області Оксана Сілюкова.
“Громадам вкрай важливо побудувати діалог із населенням так, щоб люди знали про будь-які зміни та могли вчасно адаптуватися до них, щоб спілкування відбувалося у форматі діалогу, а канали комунікації були системними, доступними та діючими 24 на 7. Адже навіть банальна відсутність інформації дуже швидко породжує паніку, відчуття тривоги та безпорадності, як у перші дні повномасштабного вторгнення”, ‒ розповідає активістка.
На даний час у більшості громад області, за словами пані Оксани, побудовано ефективну комунікацію для підтримки людей, як на офіційних каналах, так і на формальних.
“Програма “U-LEAD з Європою” вже другий рік поспіль співпрацює з організацією “Інтерньюз-Україна”, яка професійно навчає наших посадовців будувати ефективну комунікацію всередині громади.
Спектр комунікаційних дій дуже широкий: оперативні оголошення про важливі зміни, розгорнуті пояснення рішень та дій, контакти з якомога більшою кількістю мешканців, які виїхали за межі громади, інформування про наявну допомогу/підтримку (приїзди міжнародних організацій, мобільних пунктів). Форма спілкування між людьми залишається тією ж, що і до війни – очні зустрічі, соціальні мережі, тексти, фото, відео, інформування про новини тощо”, ‒ пояснює Оксана Сілюкова.
Поради для представників влади
Рекомендаціями щодо налагодження комунікації влади та громади на офіційному сайті поділилася Вінницька обласна Асоціація органів місцевого самоврядування. Оптимальний підхід до комунікації з громадою передбачає розроблення комунікаційної стратегії (КС) та плану дій.
Першим кроком до побудови ефективної комунікації є розуміння потреб і очікувань мешканців. Громадам варто активно залучати своїх жителів до процесу ухвалення рішень, проводити опитування та громадські слухання. Це дозволяє отримати цінну інформацію про те, що є пріоритетним для мешканців та які проблеми потребують уваги та вирішення.
Також громадам треба активно використовувати різноманітні комунікаційні канали для забезпечення доступності інформації всім мешканцям. Це можуть бути сайти, соціальні медіа, електронна пошта, мобільні додатки тощо. Різні канали дають мешканцями можливість вибрати зручного способу отримання інформації та залучення до діалогу.
Надзвичайно важливо, щоб громади були відкритими та прозорими у своїй комунікації з мешканцями. Це означає, що інформація повинна бути доступною, зрозумілою та своєчасною. Обов’язково варто звертати увагу на час реагування на дезінформацію.
Дослідження свідчать, що люди хочуть чути відповідь влади впродовж години від початку інформаційної кризи. Швидке реагування дасть змогу заблокувати поширення фейків чи небажаної інформації. Громадам треба регулярно інформувати мешканців щодо рішень, що ухвалені органами влади, а також надавати звіти про виконані проєкти та витрати грошей громади.
Ефективна комунікація передбачає активну участь мешканців в ухваленні рішень та вплив на розвиток громади. Влада може створити механізми для залучення волонтерів, мешканців, громадських обговорень та інших форм участі.
Мешканці, які відчувають, що їхні голоси мають силу, а потреби враховуються, більш схильні підтримати проєкти та ініціативи, що сприяють розвитку громади.
Адміністрація Дар’ївської громади
Олександрівський старостат
Білозерська СВА
Як вийти на зв’язок із владою
Під час “великої війни” через безпекову ситуацію особливо важливим стало спілкування онлайн. У звільнених громадах Білозерщини працюють офіційні сайти місцевої влади та сторінки у соцмережах.
Музиківська сільська рада має інформативний і наповнений корисною інформацією сайт. Тут, наприклад, можна дізнатися останні новини: про бюджет громади, проведені тендери, петиції, комунальні послуги. Також на сайті є форма офіційного звернення до адміністрації, яку можна за потреби заповнити.
Електронна пошта: muzykivskaotg@gmail.com , muz-rada@meta.ua
Також Музиківська СВА має сторінку у Facebook, проте на ній в основному – перепости обласних та державних новин. Активності у коментарях на цій сторінці немає. Сторінка Музиківської ОТГ у Facebook наразі не ведеться.
Сайт Чорнобаївської СТГ також інформує місцевих мешканців про події у громаді та публікує загальні документи про бюджет і структурні підрозділи сільради. На сайті є форма подання запиту на отримання публічної інформації.
Електронна пошта: chornobaivka.rada@ukr.net
Контактні телефони: 0552777551, 0552777554, 0552777552.
Сторінка адміністрації громади у Facebook активно наповнюється корисною інформацією, проте коментарів від місцевих мешканців тут майже немає. Як і на сторінці Чорнобаївської СВА.
Водночас активне спілкування між владою та громадою відбувається на сторінках у Facebook Білозерської СВА, Станіславської СТГ та Дар’ївської сільської ради, де влада і мешканці ведуть жваву дискусію щодо нагальних проблем СТГ.
Сайт Білозерської селищної ради потребує оновлення, оскільки частина розділів не наповнені новою інформацією. Можливо, тому що громаді бракує спеціалістів для ведення онлайн-ресурсу. Проте тут також є форма запиту на інформацію.
Електронна пошта: posbel@ukr.net
Контактний телефон: (05547) 3-38-18
Станіславська СТГ має наповнений корисною інформацією сайт, де також можна відправити звернення до місцевої влади.
Електронна пошта: stanislav_va@meta.ua
Сайт Дар’ївської громади – дуже інформативний, тут можна дізнатися про всі аспекти життя в СТГ, у тому числі й щодо проєктів з благоустрою та відновлення громади.
Електронна пошта: darsilr@ukr.net
Контактні телефони: +38(098)740-13-74, +38(050)667-90-22
Олена Бджола
Елла Петренко
