Наталя Каменецька: «Живемо, боремося, віримо в Перемогу!»
Олександрівка з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну знаходиться практично на лінії вогню. Проте жителі села не падають духом: живуть, працюють, допомагають ЗСУ та непохитно вірять у перемогу України.
Про реалії життя у прифронтовому селі розказала нашому виданню староста Наталя Каменецька.
«Наразі ситуація з безпекою ускладнилася. Дуже сильні обстріли села з артилерії, нескінченні дронові атаки росіян. Так, 18 липня загинула людина після артобстрілу. Постраждало авто волонтерів. Згорів внаслідок обстрілу та пожежі мобільний ФАП, який був нам дуже потрібен: там вели прийом мобільні бригади лікарів.
Можуть бути повністю ночі під обстрілами: росіяни криють «Градами». Після таких атак завжди починається пожежа, і, наприклад, згорів будинок, який громада вже допомогла відремонтувати. Добре, хоч хазяйка з дитиною не постраждали».
Пані Наталя з вдячністю та захопленням говорить про роботу рятувальників при гасінні пожеж, які трапляються через ворожі обстріли чи не щодня.
За словами старости, Станіславська МПО може гасити пожежу всю ніч, настільки масштабні надзвичайні ситуації стали «звичайними».
«Волонтери нас не залишають. Проте, через складну безпекову ситуацію, намагаємося перевантажити гуманітарку у більш спокійних місцях, а вже в Олександрівці потихеньку, без черг роздати нашим людям. Це продуктові набори від GEM, Всесвітньої продовольчої програми, World Kitchen.
Також при посиленні обстрілів наші друзі-волонтери запропонували мамам з дітками безкоштовно пожити у санаторії під Києвом, з харчуванням. Але поки що ніхто не зголосився, хоча постійно проводимо бесіди про необхідність евакуації родин з дітьми».
Як каже пані Наталя, при масштабних атаках російської армії багато хто тимчасово виїжджає на Миколаївщину до родичів, через тиждень-другий – повертається.
Раз на тиждень до Олександрівки приїжджає «Укрпошта»: жителі села можуть заплатити за комунальні послуги, отримати пенсії, надіслати посилки тощо.
«Хоча зараз намагаємося людей навчити користуватися електронними кабінетами, щоб прямо з мобільного платити за всіма рахунками, коли вони приходять до старостату. У нас тут можна і книжки навіть взяти почитати у громадській читальні: Херсонська ОВА проводила акцію й нам прислали нову чудову літературу», – каже староста.
Щодо болючої для прифронтових регіонів Херсонщини теми підняття комунальних тарифів, то пані Наталя запевнила, що люди сприйняли цю новину нормально і, навпаки, намагалися ще у липні погасити борги, щоб заплатити ще по старим цінам.
«Так, тарифи на воду вимушені були підняти, бо наше КП не вистачало коштів на діяльність та зарплати робітникам. Адже старий тариф розраховувався на 4000 грн мінімальної зарплатні та інших цінах на електроенергію. Нам Станіславська СВА надавала субвенцію, щоб ми могли виплатити борги комунального підприємства за світло, бо людських коштів не вистачало».
Місцева бригада електриків самотужки ремонтує незначні пошкодження енергомережі, які спричинені ворожими обстрілами. А Обленерго вже підключається на великі аварії, хоча виїзду бригади потрібно чекати тижнями.
«Попри обстріли, наші незламні фермери потихеньку збирають врожай. Це дуже ризиковано, але ж посівна все одно йде. Так, ФГ «Флекс» нещодавно отримало модульне зерносховище від благодійників. Ми також допомагаємо їм шукати допомогу у вигляді грантів. Сіють цього року навіть гірчицю, льон та коріандр».
Мешканці Олександрівки постійно допомагають ЗСУ: і своїм землякам, і всім військовим за потреби.
«Добрі справи люблять тишу, колись ми детально про все розкажемо. А зараз віримо, працюємо і наближаємо Перемогу!», – каже староста Олександрівки.