Перспектива відновлення шкіл на Херсонщині: від обладнаних укриттів до сучасних освітніх комплексів

Повномасштабна війна Росії проти України призводить до численних руйнувань цивільної інфраструктури Херсонщини. Це стосується як житлових будинків, так і об’єктів соціальної сфери, зокрема навчальних закладів. Станом на початок серпня 2024 року у звільненій частині області зруйновано 23 дитячі садки, ще 110 – пошкоджені. Також внаслідок ворожих обстрілів пошкоджені 127 шкіл. 30 закладів повної середньої освіти зруйновані вщент.

Проте вже сьогодні у звільнених громадах області працюють над питанням відновлення шкіл та організації навчального процесу у змішаному форматі. Йдеться про заклади, які мають відповідні умови. Крім того, на Херсонщині продовжують покращувати якість дистанційного навчання, адже сучасна сільська школа – одна з головних умов для повернення родин із дітьми до малої Батьківщини.

Перші кроки до офлайн-навчання

Про поточний стан справ у ліцеях і садочках Дар’ївської громади та перспективу їх відновлення нашому виданню розповіла Олена Заікіна, начальниця відділу освіти, молоді і спорту Дар’ївської сільської ради.

“До повномасштабного вторгнення Росії в Україну у громаді працювало 16 закладів освіти. 14 із них у тій чи іншій мірі пошкоджено через російські обстріли. Чотири заклади освіти повністю зруйновані. Наполовину зруйновані десять закладів освіти”, – повідомила посадовиця.

Завдяки співфінансуванню від благодійників, в одному із навчальних закладів громади облаштували укриття, сьогодні тут працює освітньо-креативний простір.

“Благодійна організація ACTED допомогла нам відремонтувати підвальне приміщення, яке тепер є укриттям. З лютого 2024 року тут проводяться різноманітні заходи для соціалізації дітей від ХОЦ “Успішна жінка” під егідою ЮНІСЕФ. Також на ці заходи підвозять автобусом діток із віддалених сіл громади – Інгулівки, Вітрового, Чайчиного, Інгульця тощо. Малечу не тільки розважають, але й організовують індивідуальні та групові заняття з логопедом та психологом. Також ми залучили вчителів та виховательок садочків, які наразі знаходяться на простої, до роботи у хабі”, – розповіла Олена Заікіна.

За словами освітянки, у просторі справді безпечно: є відеоспостереження, пожежна сигналізація, хороше освітлення, добре облаштовані кімнати, де діти будь-якого віку можуть знайти собі заняття до душі. Наразі громада ремонтує ще два підвальні приміщення, у яких планують відкрити креативні хаби.

У період окупації Херсонщини можливість працювати дистанційно мав лише Токарівський ліцей, де навчалися всі бажаючі з Дар’ївської громади, згадує Олена Заікіна. Проте вже у 2023 році онлайн-уроки проводили в шести освітніх закладах громади, в яких здобували освіту 1030 дітей.

“1 вересня ми відкриємо п’ять шкіл. Причини об’єктивні – люди виїжджають і віддають дітей у навчальні заклади за місцем проживання. Тож учнів буде трохи менше – 932. Хоча наші вчителі навіть вночі надавали консультації діткам, що живуть в Америці через різницю у часових поясах”, – ділиться керівниця.

Наразі у громаді планується великий “освітній прорив” – підготовка одного з ліцеїв до змішаної форми навчання. Остаточне рішення про відкриття закладу прийматиметься обласною владою ближче до 1 вересня з урахуванням безпекової ситуації. Проте адміністрація Дар’ївської громади робить усе можливе, щоб реалізувати цю ініціативу.

“Було створено робочу групу, до якої увійшли представники ДСНС, Держпродспоживслужби, поліції, закладу освіти й засновника. Спеціалісти служб перевірили укриття та надали рекомендації щодо майбутньої роботи закладу. Ми виконуємо рекомендації: дооснастили пожежні щити, встановлюємо систему відео нагляду за територією, зробили окрему зону очікування для батьків. Під час робочого візиту на Херсонщину Міністр освіти і науки України Оксен Лісовий позитивно відгукнувся про роботу закладів щодо підготовки до змішаного формату навчання”, – розповідає Олена Заікіна.

Наразі підвезення дітей з інших населених пунктів до цього ліцею не заплановано – надто небезпечно. Ведуться перемовини з польськими благодійниками щодо надання броньованого автобуса, щоб у майбутньому школярі могли безпечно доїхати до місця навчання.

“Поки очна форма навчання чергуватиметься з дистанційною: 60% і 40%. Офлайн дітям викладатимуть мовні, математичні та природничі дисципліни. А от художньо-естетичний цикл предметів залишиться в онлайн-форматі. Учні навчатимуться у дві зміни: у першу – початкова школа і 5-6 класи, у другу – середня та старша школа. Діти знаходитимуться на заняттях в укритті не більше трьох-чотирьох годин. У нас облаштовані шість навчальних зон на 700 кв. м. Максимально класи будуть по 10 учнів. Інші здобувачі освіти зможуть підключатися до цих уроків дистанційно, технічні умови для цього є. Харчоблок у навчальному закладі поки не відкриється, але питною водою та печивом діти будуть забезпечені.

Наразі запрошуємо ще двох вчителів у “школу в укритті”. Загалом у ліцеї нараховується 176 учнів. 155 батьків вже написали заяви на навчання саме в такому варіанті”, – говорить начальниця управління освіти, молоді і спорту Дар’ївської сільради.

Щодо забезпечення гаджетами для “дистанційки”, учні та педагоги Дар’ївської громади практично стовідсотково мають їх завдяки ЮНІСЕФу, Фонду Олени Зеленської та іншим благодійникам. Планшети мають навіть першачки, також є резервна кількість пристроїв. Інтернет у громаді працює доволі непогано.

Фото: Дар’ївський ліцей ім. А.Шульги

Сьогодні у громаді намагаються планувати відновлення навчальних закладів, зруйнованих Росією. Зокрема, місцева влада розглядає можливість побудувати великий комплексний заклад на тисячу дітей на місці Дар’ївського ліцею № 1 ім. Андрія Шульги. Тут змогли б навчатися не лише юні мешканці Дар’ївки.

Фото: Дар’ївський ліцей ім. А.Шульги

“Дуже хотіли б, щоб після закінчення війни діти нашої громади мали гідні умови для навчання, а не їхали до Херсона. Ми б зробили у Дар’ївському ліцеї № 1, окрім навчальних корпусів, багато спортивних залів, басейн, зону відпочинку, щоб це був справжній сучасний комплекс. Поки спонсори не розглядають цей проєкт, але все можливо після війни, бо керівництво нашої громади орієнтоване на соціальну сферу, а що може бути важливіше за якісне навчання дітей!” – говорить пані Олена.

Мріємо про повернення дітей за парти

Катерина Лагода, директорка Дар’ївського ліцею № 1 ім. Андрія Шульги, говорить, що вже у 2023-2024-ому навчальному році заклад перейшов з простою на дистанційку, оскільки є достатня кількість бажаючих навчатися і сталий педагогічний колектив.

“У новому навчальному році ми теж працюватимемо онлайн. На території громади є освітньо-культурний хаб, де ми зможемо збирати тих учнів, які залишилися вдома, і проводити для них додаткові заняття. На жаль, наш ліцей не підлягає відновленню: російський КАБ повністю зруйнував заклад 4 листопада 2023 року”, — говорить освітянка.

За словами пані Катерини, у громади є амбітні плани щодо відновлення ліцею, але терміни реалізації проєкту поки що невідомі.

Фото: Дар’ївський ліцей ім. А.Шульги до повномасштабного вторгнення Росії

“Продовжуємо працювати дистанційно, до нас можуть перейти учні з Інгулецького ліцею, який не діятиме у 2024-2025 навчальному році через недостатню кількість дітей у закладі. Всі наші школярі забезпечені гаджетами від благодійників, тож з цим проблем не буде, так само, як і з інтернетом. До речі, навіть коли обстріли пошкоджують дроти, наші хлопці швидко їх відновлюють, зв’язок є”, — розповідає Катерина Лагода.

Наразі у ліцеї навчатимуться онлайн 189 учнів, хоча ця цифра до 1 вересня може збільшитися. Також у закладі вже сформований перший клас.

Дар’ївчанка Яна, мама 12-річної Кароліни, повністю задоволена навчанням у ліцеї.

“Моя донька переходить до сьомого класу. Виходить, що вже практично чотири роки вона навчається дистанційно: епідемія коронавірусу, окупація, війна… Ми виїжджали, і деякий час Кароліна навчалася в іншій школі. Але повернулися додому – і знову ми у рідному ліцеї”, — ділиться мама школярки.

Звісно, жінка мріє, щоб дитина знову сіла за парту, спілкувалася з однолітками, брала участь у різних позашкільних заходах. Проте наразі дистанційне навчання є оптимальним варіантом.

“Через щоденну небезпеку у нашій громаді для дітей поки не організовується офлайн-навчання та підвіз до закладів освіти на очні заняття. Але уроки у нашому ліцеї дуже якісні, ми отримуємо освіту у повному обсязі, нехай і онлайн”, — говорить мама старшокласниці.

На лінії вогню — з вірою у відновлення

Валентина Чумаченко, начальниця відділу освіти, культури, молоді та спорту Станіславської сільської ради, повідомила, що наразі три ліцеї громади працюють дистанційно, вдалося зберегти педагогічний колектив та учнів. На жаль, перехід на змішану форму навчання сьогодні неможливий, адже Станіславська СТГ знаходиться менш ніж за 20 кілометрів від зони бойових дій, фактично в їхньому епіцентрі.

“751 дитина навчається у нашій громаді, це трохи менше, ніж кількість учнів до 2022 року. Батьки, навіть якщо й вивезли дітей, уперто тримаються за громаду. У березні 2022 року Олександрівський ліцей зібрав аж 600 учнів з Олександрівки, Широкої Балки, Станіслава, і всі навчалися там онлайн, попри окупацію та обстріли. Зараз діти вже повернулися до рідних шкіл за місцем проживання, хоча навчання так само проводиться дистанційно. Гаджетами благодійники забезпечили нас повністю”, — говорить керівниця.

Ворог приніс чимало біди у громаду. Через російські обстріли зруйновано будівлі Широкобалківського та Олександрівського ліцеїв. Станіславський ліцей поки що тримається, але ніхто не знає, що буде завтра.

Станіславський ліцей ім. К.Й.Голобородька, пошкоджений російськими обстрілами

“Маємо зберегти педагогічний та учнівський колективи в наших навчальних закладах, а також той рівень викладання, який був до «великої війни». Наші вчителі постійно вдосконалюють свої методи роботи в онлайн-режимі. А діти, попри війну, отримують високі бали на НМТ. Так, у нас дівчинка – золота медалістка – ходила на скелі під час окупації, хоча це було й небезпечно, щоб зловити інтернет та вчитися. Тож дистанційна форма навчання теж дає результати тим, хто хоче здобути знання”, — розповідає Валентина Чумаченко.

Наразі у громаді намагаються відправити якомога більше дітей на відпочинок у спокійні регіони України, щоб розвантажити школярів психологічно перед початком навчального року.

“У нас такі розумні діти, вони стільки знають у досить юному віці, вміють знаходити інформацію, дуже цікаві та підприємливі. Працюємо, щоб вони, незважаючи ні на що, отримали якісну освіту”, — пишається головна освітянка громади.

Станіславський ліцей ім. К.Й.Голобородька, пошкоджений російськими обстрілами

Сергій Квадріціус, директор Станіславського ліцею ім. К.Й.Голобородька, розповів нашому виданню, що російські обстріли пошкодили частину будівлі навчального закладу, проте не все ще втрачено.

“Удар прийшовся по харчоблоку, їдальні, спортивній залі, у будівлі вибиті вікна, але все це можна відновити. До вторгнення Росії в Україну наш ліцей був дуже потужним: у нас навчалося понад 400 дітей, заклад мав сучасну матеріально-технічну базу (мультимедійні дошки, телевізори тощо). З початком окупації щось вдалося врятувати, щось ‘розкурочили’ та вкрали російські солдати. Дуже шкода втраченого, але головне, що ми все-таки відкрилися і наразі функціонуємо хоча б дистанційно”, — говорить директор закладу.

Наразі у ліцеї навчається понад 350 учнів, класи укомплектовані. Всі учасники освітнього процесу забезпечені гаджетами, благодійники допомагали в цьому ще з 2022 року, після деокупації правобережної Херсонщини.

“Частину гаджетів нам надали безповоротно, тепер надходить техніка, яку ми видаємо батькам під розписку: не тільки тим, хто знаходиться у Станіславі, але й відсилаємо по Україні. Вчителі теж отримали 37 ноутбуків від Фонду Олени Зеленської”, — розповідає Сергій Квадріціус.

Щодо можливості відновлення навчання у Станіславському ліцеї, цьому перешкоджають нещадні російські обстріли громади з дронів та артилерії.

“Хоча укриття у нас відремонтоване, ми не можемо перейти на змішану форму навчання, бо знаходимося, фактично, на лінії вогню. Але ми робимо все, щоб не втратити свій високий рівень надання освітніх послуг. Наші педагоги постійно проходять навчання та курси, вдосконалюються як предметники тощо. Плани на майбутнє – великі, колектив їх повністю підтримує, готовий до експериментів та дій”, – говорить керівник.

Станіславський ліцей ім. К.Й.Голобородька до повномасштабного вторгнення Росії в Україну

Сьогодні над всіма працівниками прифронтових шкіл “дамокловим мечем” нависає проєкт наказу МОН № 850 про закриття на простій та переведення вчителів у резерв. Проте у Станіславському ліцеї сподіваються, що відповідні зміни відтермінують, бо подібні навчальні заклади є основою для майбутнього повернення жителів до села.

“Мислимо позитивно, працюємо на благо громади, мріємо про відновлення нашого ліцею до того квітучого стану, який був до 2022 року завдяки спільним зусиллям влади, педагогів, батьків та дітей!” – з оптимізмом каже пан Сергій.

Станіславський ліцей ім. К.Й.Голобородька до повномасштабного вторгнення Росії в Україну

Жителька Станіслава Тетяна Тріщанович розповіла, що її донька Дарія навіть не сприймає думки про переведення в іншу школу.

“Вона вже закінчила 9 класів, у нас дружній клас і дуже гарна класна керівниця — Діна Василівна Ференц. Коли почалася «велика війна», то дистанційно працював тільки Олександрівський ліцей, нас туди перевели. Але наш Станіславський ліцей нам більше подобається”, — говорить жінка.

Тетяна не розуміє доцільності наказу МОН № 850, за яким всі діти-ВПО повинні навчатися у школах за місцем проживання, а також передбачається призупинення роботи шкіл, які знаходяться у зоні бойових дій.

“Так, ми виїхали до Миколаєва, але дуже хотіли б, щоб наш Станіславський ліцей зберігся як навчальний заклад. Тому що закрити легко, а перезапустити дуже важко. Ми могли б обрати інший заклад, але залишаємося у своєму, рідному”, — ділиться мама старшокласниці.

Станіславський ліцей ім. К.Й.Голобородька до повномасштабного вторгнення Росії в Україну

Світлана Сердюкова, голова батьківського комітету Станіславського ліцею, розповіла, що її старший син Давид вже закінчив заклад, а молодший, Олег, перейшов до шостого класу. Хоча діти переїхали до Києва, проте все одно навчалися дистанційно у своєму ліцеї.

“Розумієте, це для них місток до рідного дому, куди вони хочуть повернутися. Закриють наш ліцей — хто тоді приїде у село, де немає де навчати дітей? Мої сини мріють, що будівлю ліцею відновлять”, — сподівається Світлана.

Активні батьки написали звернення з приводу закриття навчальних закладів у прифронтовій зоні на ім’я Президента України та Міністерства освіти і науки України, проте відповіді поки що не отримали. Тому проводять флешмоби у соцмережах, щоб привернути увагу до цього важливого питання.

“Існування школи — це майбутнє нашого села, яке до 2022 року налічувало 5 тисяч населення. Вчителі у нас дуже хороші. Вони робили все, щоб після простою перезапустити роботу ліцею. Пів року не отримували зарплату, але відстояли своє право викладати тут. Ліцей повинен працювати, це важливо!” — каже пані Світлана.

На Херсонщині планують відновити змішане навчання у 7 закладах

Близько 60 тисяч дітей будуть вчитися у наступному навчальному році на Херсонщині. Про це повідомив начальник Херсонської ОВА Олександр Прокудін під час наради за участі Міністра освіти і науки України Оксена Лісового на початку липня 2024 року.

Так, на Херсонщині планують відновити навчання у змішаній формі у семи закладах освіти в Херсонській, Білозерській, Чорнобаївській, Дар’ївській та Високопільській громадах. Таким чином, за парти 1 вересня сядуть майже 600 дітей.

У 2023 році на Херсонщині підготували 49 укриттів. Цього року, завдяки державній субвенції, планують облаштувати ще чотири укриття. Також завершується розробка проєктів будівництва ще двох нових захисних споруд у громадах та трьох підземних шкіл у Херсоні. Для цього необхідно додатково ще 500 млн грн цільової субвенції.

Олена БДЖОЛА

Ми створили цей матеріал як учасник Мережі “Вікно Відновлення”. Все про відновлення постраждалих регіонів України дізнавайтеся на єдиній платформі recovery.win