Податкова буде обмінюватися інформацією зі світом: найбільші страхи українців

Наприкінці вересня Україна приєднається до міжнародної системи обміну фінансовою інформацією за стандартом CRS (Common Reporting Standart). У результаті, 122 країни отримають доступ до даних про банківські рахунки українців, а Україна матиме інформацію про доходи своїх громадян за кордоном.

Про це повідомляє Міністерство фінансів України.

“Відповідно до Загального стандарту звітності CRS фінансові установи країни-учасниці зобов’язані здійснювати належну комплексну перевірку фінансових рахунків та серед власників рахунків виявляти осіб, які є податковими резидентами інших юрисдикцій-партнерів з обміну інформацією. Дані про такі рахунки подається фінансовими установами до компетентного органу країни-учасниці, який надалі надсилає відомості про фінансові рахунки юрисдикціям, резидентами яких є власники та контролюючі особи власників фінансових рахунків”, – повідомляють у Мінфіні.

Українці, які через війну опинилися за кордоном, сприйняли цю новину з тривогою. Адже є побоювання, що європейські держави, які платять фінансову допомогу в межах програми тимчасового захисту, матимуть доступ до інформації про їхні банківські рахунки в Україні та позбавлять виплат, а також що українська податкова, дізнавшись про соціальну допомогу біженцям, змусить сплачувати з неї податки.

Варто зазначити, що всі дані використовуватимуть з єдиною метою — для боротьби з ухилянтами від сплати податків.  Відповідно до міжнародної системи обміну фінансовою інформацією, 30 вересня Україна обміняється даними про підзвітні рахунки за період із 1 липня 2023-го по 31 грудня 2023 року. Після цього автоматично це відбуватиметься щороку — звітним періодом буде календарний рік, який передує року обміну інформацією.

Українські банки, страхові та інвестиційні компанії, своєю чергою, збиратимуть дані про рахунки іноземних платників податків і передаватимуть їхні дані Державній податковій службі України. Вона ділитиметься інформацією із податковими органами країн-партнерів. І навпаки, закордонні банки, страхові та інвестиційні компанії інших країн подаватимуть дані про податкових резидентів України своїй податковій, яка ділитиметься ними з українською податковою.

Треба знати, що податкове резидентство — це ознака, що вказує на тісний контакт людини з країною, якій вона сплачує податки. Правила визначення податкового резидентства кожна країна має свої, на приклад, в Україні визначальними є три критерії:

• місце проживання,
• центр життєвих інтересів,
• перебування у країні не менше, ніж 183 дні впродовж календарного року.

Слід наголосити, що інформацію передають не про громадян, а про податкових резидентів.

“Тобто якщо громадянин України постійно живе за кордоном, то він є податковим резидентом відповідної країни, отже, в Україну про нього інформацію не подаватимуть. Так само якщо іноземний громадянин постійно проживає в Україні, то він є її податковим резидентом, і наша податкова не передаватиме про нього інформацію країні його громадянства”, – роз’яснює кандидат економічних наук Олександр Хмелевський.

Також треба знати, що соціальні виплати не підлягають оподаткуванню. Тож хвилюватися людям, які мають тимчасовий захист за кордоном й отримують там фінансову допомогу, не варто. Також українська сторона не має права позбавляти пенсії за віком, пенсії з інвалідності чи інших соціальних виплат тих громадян України, які перебувають за кордоном та отримують там допомогу.

З іншої сторони, уряди країн, де мешкають українці, будуть отримувати інформацію про доходи наших біженців на Батьківщині. Тож якщо громадянин України приховає інформацію про свої статки в рідній державі, то є ймовірність, що їй зменшать розмір щомісячних виплат на суму доходів, яку вона отримує в Україні. Також уповноважений орган може змусити таку особу повернути суму понаднормових виплат за попередні місяці чи навіть оштрафувати.