Штурвал надії

Здавна Станіслав вважався центром рибальства на Дніпро-Бузькому лимані. Про це, зокрема, нагадував і символічний архітектурний витвір – людина біля штурвалу. Колись стояв цей пам’ятник володарям риболовних та водних плес на березі лиману, по сусідству з вербовими насадженнями, що старанно плекалися рибалками. Та коли лиман почав наступати на берег, пам’ятник довелося перенести на узвишшя, мовби на початок володінь рибколгоспу. Але прийшли невтішні для станіславського та лиманського рибальства часи, рибколгосп розпався, а пам’ятник поступово почав руйнуватися.

Відновити рибальський символ вдалося завдяки небайдужим станіславцям. За ініціативою мешканця села Юрія Розлуцького було віднайдено майстра-реставратора, організовано роботу та збір належних коштів. Матеріально ідею відновлення пам’ятника підтримали рибалки дванадцятьох бригад, фермери, сільська рада взяла на себе будівельні матеріали. Реставраційні роботи виконав місцевий умілець Руні Гольтцш, німець за національністю, який пов’язав свою долю з Україною.

Ось так, із невеликих, але наполегливих кроків громади, за підтримки владних структур, здійснюються кроки по відродженню рідного села. Тож відновлений пам’ятник батькам та дідам символізує і станіславську надію на майбутнє успішне рибальське господарювання у Прилиманні.

Олександр Голобородько,
с. Станіслав