Аналіз бюджету громади: де шукати можливості для розвитку?

Нещодавно на сайті Білозерської селищної ради був оприлюднений проект звіту про виконання селищного бюджету за 2020 рік. Все як завжди добре: виконано та перевиконано, «догнали та перегнали», субвенція-конвенція, дотація-інфляція, млн.грн і т.д, і т.п. Тільки пересічному громадянину і мешканцю громади як завжди абсолютно нічого не зрозуміло із цього набору літер та цифр.

Спробуємо розібратися разом. В цій статті будемо порівнювати декілька схожих об’єднаних громад Херсонської області: Білозерську, Чаплинську та Каланчацьку. Ці громади до децентралізації були районними центрами, там проживає приблизно рівна кількість населення (17-20 тис. мешканців) та й територію займають приблизно однакову – 400-700 км.кв.

Для початку розберемося, які ж доходи формують бюджети? Їх не так вже й багато – це:

1. Податки,
2. Неподаткові надходження (адміністративні збори, мита, платежі)
3. Державні трансферти (виділення коштів з Державного бюджету на освіту, медицину, соціальні послуги тощо. Це той обсяг коштів, який гарантує держава громаді для виконання громадою завдань держави, а також, ще певна частина коштів, які громада не змогла зібрати для реалізації своїх власних повноважень).

Для порівняння візьмемо бюджети громад 2019 року до укрупнення та приєднання, яке відбулося у 2020 році:

• Чаплинська ОТГ – доходи бюджету 147,5 млн.грн (власні доходи – 50%, трансферт від держави – 50%),
• Каланчацька ОТГ – доходи 131,0 млн.грн (власні доходи – 49%, трансферт від держави – 51%), 
• Білозерська ОТГ – доходи 91,0 млн.грн  (власні доходи – 42%, трансферт від держави – 58%).

З трьох приблизно однакових громад Білозерська найменше здатна заробляти і найбільше потребує допомоги від держави.    

Тепер подивимося, а що ж і як власними силами заробляла  громада.

Головними джерелами заробітку громад є податок на доходи фізичних осіб (ПДФО), плата за землю (податок чи орендна плата) та єдиний податок.

З таблиці бачимо, що за три роки громада не навчилася заробляти. Щороку суми надходжень майже не змінювалися.

Невелике збільшення надходжень ПДФО пояснюється щорічним незначним підвищенням заробітних плат бюджетних установ, пов’язане з підвищенням рівня мінімальної заробітної плати.

Збільшення надходжень єдиного податку не пов’язане із пожвавленням ділової активності підприємців, а відбулося знову ж таки через підвищення мінімалки (ставки єдиного податку прив’язані до рівня мінімальної заробітної плати).

Натомість Каланчацька ОТГ за три роки збільшила надходження ПДФО на 30%, Чаплинська ОТГ – ПДФО на 23% і суму надходжень податку на майно (у т.ч.за землю) на 65%.

Читачі можуть запитати: легко балакати та критикувати, а ти порадь, де взяти гроші? Як допомогти громаді?

Нижче розкладаємо по поличкам кожен податок окремо.

ПДФО (податок на прибуток фізичних осіб).  Майже уся сума надходжень ПДФО складається із податку на заробітні плати працівників, які працюють на підприємствах, розташованих на території громади. До бюджету ОТГ надходить 60% від загальної суми ПДФО зібраного на території громади. Більше 1000 працівників-мешканців громади зайняті на сільськогосподарських підприємствах громади. За даними управління статистики, середня заробітна плата у сільському господарстві по Херсонській області – близько 9000 грн. А середня заробітна плата сільгосппрацівників на підприємствах Білозерської громади, у т.ч. засновником яких виступає селищна рада, – тільки 5-6 тис.грн., у тому числі і таких фахівців як агрономи, технологи, слюсаря, зварювальники. Відкриваємо перший-ліпший сайт з вакансіями і бачимо, що заробітна плата таких фахівців не нижче 20 тис.грн. Тепер порахуємо. Підвищення місячної заробітної плати 1000 працівникам хоча б на 1500 гривень забезпечить додатково до бюджету 1000 осіб*1500грн*18% (ПДФО)*60% (до бюджету ОТГ)*12 місяців = 2,0 млн.грн.  І це лише з сільського господарства.

Земельний податок. Поки на засіданнях селищної ради палко і галасно з’ясовують, кому і в яку чергу виділити клаптик під забудову, комунальні підприємства, які мають в користуванні більше 1000 га земель, мають 100% пільгу на сплату земельного податку. Знову рахуємо: припустимо, що лише 500 гектар такої землі знаходиться у власності Білозерської громади. Нормативно-грошова оцінка гектара ріллі у межах Білозерської територіальної громади за даними публічної кадастрової карти дорівнює приблизно 24 тис.грн. Якщо встановити мінімальну вартість за користування землею на рівні 3% від нормативно-грошової оцінки, матимемо додаткових надходжень до бюджету ще 0,5 млн.грн. Разом з цим, зазвичай селищна рада для сільгосппідприємств встановлює плату за користування землею нарівні 10-12% від нормативно-грошової оцінки. Навіть не беруся рахувати скільки втрачає громада.

Єдиний податок. Завдання місцевої влади – це створити такі умови, щоб проактивні люди хотіли реєструвати свій бізнес в Білозерській ОТГ. Маємо створити «бізнес-інкубатор», а фактично надати фізичну адресу, де б підприємці з міста реєструвалися у Білозерці. У цьому випадку для підприємця розмір єдиного податку буде значно меншим, ніж у місті. Також спілкування з дозвільними органами відбувається приємніше і м’якше. Таким шляхом активно користується навіть значна кількість підприємців промтоварного ринку «7 км» в Одесі.    

Крок за кроком ми підійшли до питання: «А навіщо нам, громадянам, оце все знати та розуміти? Адже ми хочемо лише освітлення та тротуар, ну може трохи дорогу підлатати, а ще дитсадочок без черг та безкоштовно, та ще щоб і «швидкій» не доводилося на бензин давати, коли на виклик приїде, та.. , та … та.. . І все. І більше нічого ж не потрібно».

Так от, щоб ви знали, що 80% усього бюджету громади витрачається на освітню галузь, ще 17% – на забезпечення роботи та обслуговування селищної ради. Тобто 97% усього бюджету – це проїдання. І лише 1% бюджету витрачається на благоустрій і ще 2% – на громадський порядок, спорт, духовний розвиток.

Для порівняння наводимо витрати Чаплинської та Каланчацької ОТГ

Цікавим є дослідження, яке регулярно проводить портал «Децентралізація» . Щопівроку  проводиться оцінка фінансових показників бюджетів більше 800 ОТГ, які згруповано за критерієм чисельності населення.

Серед громад, які аналізуємо у статті, Білозерська ОТГ має найнижчий рівень доходів на 1 мешканця, критично низький показник капітальних видатків на 1 мешканця та у загальній структурі видатків  – лише 1,5%.

Прикладом ефективного бюджету можна вважати бюджет сусідньої Музиківської ОТГ: 65% доходів бюджету це власні надходження і лише 33% трансферти. Витрати на освіту у структурі видатків складають лише 47%, а всі інші кошти забезпечують економічний, культурний, духовний розвиток, створення умов для дозвілля. 17% бюджету – це капітальні видатки (будівництво та ремонт інфраструктури громади).  

Крім того за даними ресурсу «Децентралізація» Музиківська ОТГ є донором для інших громад. Тобто частина доходів (4,3%), які отримує Музиківська громада, вилучаються державою для перерозподілення між менш успішними громадами.

Хтось скептично зауважить: як можна порівнювати велику Білозерську ОТГ із Музиківською, у якій менше 4  тисяч мешканців, а у селі Східне велике птахівниче підприємство, яке забезпечує бюджет податками? Абсолютно згодний – не коректно. Тому для прикладу наводимо бюджет Дніпровської сільської ради за 2019 рік.

Що тут скажеш? Схожі території, приблизно однакова кількість населення, є базове підприємство. Проте доходи Дніпровської сільської ради – 4 млн.грн, а Музиківської – 40 млн.грн.

Разом з цим, навіть велика Білозерська ОТГ не дозволяє собі витрачати на утримання, обслуговування та функціонування селищної ради третину всього бюджету. 

Шановні читачі! Допоки  ми з вами не зрозуміємо, що громадяни мають переживати не за голову, не за директорів і керівників, не за колективи,  а за ефективне використання ресурсів громади (майна, землі, коштів) та  збільшення доходів; допоки через депутатів громада не почне запитувати, кому з підприємців і чому надали пільги; допоки громада не почне цікавитися через колективні звернення ефективністю та результатами діяльності комунальних установ, закладів, підприємств і ставити депутатам завдання; допоки громада не навчиться заробляти – до тих пір ми будемо чути лише «Грошей нема, але ви тримайтеся там», а розвиток Білозерської громади як «світле майбутнє» так може і не настати. І звіти про використання коштів так і будуть розповідати нам, що «все як завжди добре, виконано та перевиконано, «догнали та перегнали», субвенція-конвенція, дотація-інфляція, млн.грн і т.д, і т.п.

Артем Мішин