Чого чекати українцям від пенсійної реформи уряду Гройсмана

Прем’єр-міністр Володимир Гройсман анонсував осучаснення пенсій для 5,6 мільйонів пенсіонерів з 1 жовтня цього року. VoxConnector дізнався у Наталії Лещенко, аналітика проекту “Ціна держави” центру соціально-економічних досліджень Case Ukraine, та Юрія Кузового, директора департаменту соціальної політики Федерації роботодавців України, як оновлення пенсійної системи вплине на пенсіонерів та роботодавців.

Наталія Лещенко: “Прем’єр-міністр Володимир Гройсман анонсував осучаснення пенсій для 5,6 мільйонів пенсіонерів з 1 жовтня цього року. 

Осучаснення – це перерахунок пенсій у прив’язці до реального рівня заробітної плати. На сьогодні розміри пенсій в залежності від року призначення відрізняються майже в два рази.

Подробиць про те, як осучаснення відбуватиметься на практиці, наразі дуже мало. Не зрозуміло, кому будуть підіймати пенсії, а кому ні, у якому порядку це буде здійснюватися.

В українській практиці осучаснення відбувалося досить нерегулярно і в основному – з електоральних причин. 

Звісно, для пенсіонерів найкращий варіант – щорічне підвищення на рівень зарплат. Однак у першу чергу – це дорого. Раніше уряд заявляв про те, що на осучаснення потрібно близько 40 млрд грн. Сьогодні озвучується цифра у 12 млрд грн.

Коштів на повне осучаснення немає ні в кого. В інших країнах воно також здійснюється не повністю. До 2012 року в процесі осучаснення пенсії в Україні зростали не менш як на 20% рівня росту зарплат.

Перед тим обговорювати іншу планку – до 50% – потрібно прорахувати, скільки це коштуватиме. Щоб у наступному році не виявилося, що коштів у нас немає, і ніякого осучаснення не буде.

Від нерегулярного і непрорахованого підвищення пенсій виграє лише уряд – тому що такий крок дозволяє йому набрати електоральних балів “тут і зараз”. Виграш пенсіонерів досить умовний – один раз їм підвищать пенсію, а потім п’ять років вони на це підвищення мають жити. 

Про те, що на осучаснення пенсій необхідний додатковий ресурс, уряд почав говорити ще в грудні минулого року. Ставку зробили на те, що кошти з’являться від підвищення мінімальних зарплат до 3200 гривень. 

На сьогодні дійсно, ситуація з наповненням бюджету непогана, але радіти рано. За прогнозами Нацбанку, окрім зростання заробітної плати можливе зростання безробіття, інфляції. В експертному середовищі озвучується цифри, що 75% населення так і не побачило зростання зарплати. Кожен восьмий ФОП скоротився.

Тому не варто поспішати з оцінками позитивного фіскального ефекту від підвищення мінімальної зарплати”. 

Юрій Кузовой: “Основних новацій, які можуть спіткати пенсійну систему, і які на сьогодні обговорюються на рівні уряду, декілька.

Перша – заміна механізму відшкодування пенсій за віком на сплату роботодавцем підвищеної ставки єдиного внеску 15% та 7%. Сьогодні підприємці змушені відшкодовувати пільгові пенсії працівникам, які достроково вийшли на пенсію. Підприємці щорічно витрачають близько чотирьох мільярдів гривень на фінансування цих зобов’язань. Пропозиція у тому, щоб замінити цю норму механізмом так званого “квазістрахування”. Воно дозволить роботодавцям платити соціальний внесок за людей вже зараз, які у них працюють у них в цей момент. Це забезпечить притік власних надходжень до бюджету Пенсійного фонду.

Друга можлива новація – для жінок, яким призначено дострокову пенсію у 55 років, можуть скасувати понижуючий коефіцієнт до розміру пенсії. Коефіцієнт зменшує розмір пенсійної виплати. Для людей це позитивна зміна – після його відміни жінок не “штрафуватимуть” за достроковий вихід на пенсію.

Третя зміна – обговорюється варіант відв’язки розміру пенсії від соціальних стандартів та призначення її у розмірі 40% від мінімальної заробітної плати. Мова йде про зміну підходів до визначення пенсії. 

Пенсія вважається страховою виплатою, розмір якої залежить від доходу, з якого платилися внески для забезпечення цієї страхової виплати. Окрім того, якщо за європейськими нормами дохід пенсіонеру має складати 40% від доходу кваліфікованого працюючого (за міжнародним стандартами це працівник з дружиною та двома дітьми – VoxConnector), то в Україні розмір пенсії вираховуватиметься з мінімальної заробітної плати.

Четверта новація – збільшення розміру ЄСВ для роботодавців за погіршення стану охорони праці і підвищення на один відсотковий пункт рівня травматизму і професійної захворюваності через нездійснення профілактичних заходів.

Це одна з найбільш суперечливих норм. На сьогодні ніхто не розуміє, як це може відбуватися. Ця ідея обговорювалася і раніше, однак після того які усі страхові внески об’єднали у ЄСВ говорити про підвищення усього ЄСВ лише у зв’язку із страхуванням від нещасних випадків на виробництві – некоректно.

П’ятий важливий пункт стосується нових темпів осучаснення пенсій. Переглядати пенсії планується щорічно з урахуванням фінансових можливостей солідарної системи, але не менш ніж на 50% росту зарплати. До 2012 року осучаснення відбувалося темпами не менше 20% росту заробітної плати. Однак формулювання на кшталт “з урахуванням можливостей пенсійної системи” – сумнівні. Вони дозволяють урядові у будь-який момент зайняти позицію “можливостей немає, тому осучаснення не буде.

Серед планів уряду також скасування спеціальних пенсій, збільшення страхового стажу для призначення пенсії. 

Для того, щоб реалізувати окремі ініціативи уряду потрібен ресурс. Додаткових надходжень від ЄСВ (очікувалися від збільшення мінімальної зарплати до 3200 гривень – VoxConnector) не вистачає зараз і не вистачатиме в майбутньому. Джерелом додаткових надходжень може бути і державний бюджет, однак питання в тому, наскільки такий підхід дозволить не збільшувати дефіцит бюджету Пенсійного Фонду”.

VoxConnector спеціально для БілозеркаІнфо