Чому рівень проблемних кредитів сягнув 57%
Однією з головних причин високих ставок по кредитам в Україні є висока частка кредитів, які не погашаються. 57% відсотків кредитів, виданих банками, вважаються такими, що не працюють. Чому позичальники не повертають борги та як вирішити цю проблему, пояснюють аналітик фінансової групи ICU Михайло Демків та керівник аналітичного відділу інвестиційної компанії Concorde Capital Олександр Паращій.
Чому поганих кредитів стало більше
Марія Репко, заступник директора Центру економічної стратегії.
НБУ оцінив проблемні кредити у банківській системі на рівні 57%. Ця цифра на перший погляд виглядає катастрофічною. Але треба розуміти, що це – оцінка проблемних кредитів за новими правилами, які почали діяти тільки з початку року.
До дефолтних кредитів банки, згідно із постановою НБУ, мають відносити кредити позичальникам, у яких відсутній персонал, необхідний для операційної діяльності або майно та основні засоби (тобто, наприклад, коли кредит взятий на неопераційну компанію).
Також до дефолтних кредитів за новими правилами відносять кредити, які були реструктуризовані: якщо, наприклад, боржнику списали частину боргу або капіталізували відсотки за ним поза рамками закону про фінансову реструктуризацію, або ж якщо позичальник не подав до банку фінансову звітність тощо.
І до, і після кризи іноземні інвестори та материнські структури українських банків спиралися в оцінці проблемних кредитів на дані міжнародного аудиту. Ці цифри вважалися грубими орієнтирами для оцінки рівня проблемних кредитів за відсутністю надійних даних за українськими стандартами фінансової звітності.
Так, наприклад, на кінець 2016 року в банку Креді Агріколь було лише 20% дефолтних або прострочених кредитів, у Райффайзенбанку Аваль прострочена та дефолтна заборгованість становила 28% портфелю, в ПУМБ аудитори знайшли 41% прострочених або знецінених кредитів.
Реальну картину покращення або погіршення фактичного стану обслуговування кредитів позичальниками у 2017 році також можна було би прослідкувати на динаміці процентних доходів банків. Цей показник теж недосконалий, бо не відображає фактичного грошового потоку, а лише нараховані банком відсотки за кредитами, але в динаміці фактичне погіршення стану обслуговування боргів, тим не менш, було би помітним.
Протягом 2016 року динаміка процентних доходів помірно зростала. Це означає, що позичальники платили відсотки за кредитами трохи краще. Падінням наприкінці року процентні доходи зобов’язані націоналізації Приватбанку, обслуговування кредитів якого, ймовірно, різко погіршилося.
Отже, реального погіршення якості банківських активів, судячи з динаміки процентних доходів, не відбувається.
Зростання проблемних активів в частині кредитування неопераційних компаній після перегляду методології може бути як результатом “сірих” практик кредитування пов’язаних осіб, так і неприємною національною особливістю економіки, особливо торгівлі. Для захисту свого майна та із метою оптимізації оподаткування власники компаній часто структурують бізнес через багато структур (ТОВ, ФОП тощо). Потім банки вимушені трактувати ці кредити як проблемні через низький рівень платоспроможності таких компаній та жорсткі норми банківського законодавства.
Чому рівень проблемних кредитів сягнув 57%
Олександр Паращій, керівник аналітичного відділу інвестиційної компанії Concorde Capital.
За даними Національного банку України, частка непрацюючих кредитів в банківській системі України на сьогоднішній день досягає 57%, що є основною перешкодою для активного відновлення кредитування в країні.
Левова частка проблемних кредитів – це кредити великому бізнесу й іпотечні кредити населенню.
Причини їх накопичення – економічна криза та спадщина кризи 2009 по іпотеці, коли через різке падіння гривні валютні кредити стали непідйомними для громадян.
Список причин накопичення проблемної заборгованості можна доповнити також недостатнім наглядом за діяльністю банків, у першу чергу, тих, що знаходяться на сьогодні в державній власності, та незахищеністю кредиторів в нашій країні.
Очевидно, потрібен комплекс заходів.
По-перше, необхідно проводити реструктуризацію боргів. Це дозволить з зменшити боргове навантаження на позичальників.
По-друге, слід удосконалити законодавство з питань банкрутства з наданням більших прав кредиторам.
Во-третє, важливо також вирішити питання оподаткування при реструктуризації та списання боргів та спростити процедуру отримання кредиторами застав.
VoxConnector спеціально для Білозерка.Інфо
