Екозвичка від Раїси Сонько: сортуйте та здавайте відходи

Сьогодні в рамках екопроекту “21 екозвичка, яка допомагає планеті” екоактивістка Раїса Сонько розповідає про ще одну важливу екозвичку – “сортуйте та здавайте відходи“:

Сортування відходів – не є панацеєю. Чому «ні»? Я вже розповідала, що пластики після перероблення втрачають свої властивості, та в решті решт стають непридатними для повторного використання. Однак повернення їх у систему виробництва все ж таки краще, ніж одразу доправити їх на звалище. Невідсортоване сміття гниє на сміттєзвалищах, забруднює землю та океани, руйнує екосистеми. Сортування допомагає перетворити його на ресурс: робити з нього речі чи енергію, та зменшити кількість сміттєзвалищ.

Трохи статистики: за даними Мінекології, Мінрегіонбуду та екологів в Україні захоронюються майже всі відходи, а саме 94,4%. Ще 2,4% спалюють, а 3,2% переробляють. При цьому відсоток придатної для переробки вторсировини у відходах до викидання складає – 75%, після викидання – 15%, а на звалищі – лише 4%. Але замість того, щоб погіршувати екологію, сміття можна переробляти та використовувати. І саме ми з вами – найкращі сортувальники у себе вдома. Адже сміттєсортувальні станції мають меншу ефективність, ніж споживач.

Отже, якщо не вдалося уникнути відходів упаковки, то звісно їх треба відсортувати та здати все те, що придатне для переробки заготівельникам вторинної сировини. У мене вдома ще з дитинства завжди було два сміттєвих відра: перше – для органічних відходів (залишки овочів та фруктів під час приготування їжі) , а друге – для всього іншого. З органічними відходами чудово справляються домашня птиця та тварини. Якщо ви живете у квартирі, ви можете компостувати органічні відходи. А тепер, зазирнемо до відра з іншими відходами. Це майже на 100% відходи упаковки продуктів та товарів. Трохи вивчивши маркування, види відходів – я легко сортую свої відходи на: – скло; – метал; – папір; – пластики, що придатні до переробки; – все інше – «хвіст».

Виходячи з реалій свого місця проживання, я здаю металолом місцевому заготівельнику металобрухту.

Скло та пластик PET-1 відношу до найближчого майданчику роздільного збору відходів.

Папір здаю у дитячий садочок під час проведення акції зі збору макулатури.

Тетрапак та інші пластики, що придатні до переробки, але не приймаються у мене вдома надсилаю поштою до екохабу. Це буквально 1-2 посилки на рік. Надіслати можна до ГО «Зелений птах» у м. Київ або Екохаб у м. Харків.

Батарейки можна залишити у спеціальному контейнері, що встановлюють деякі супермаркети. Зараз ще можна залишити на АЗК «Wog». Батарейки також приймають в організації «Батарейки, здавайтеся». Єдине, що ви маєте знати, що здати до цієї організації ви можете батарейки, сплативши вартість утилізації, адже це громадська ініціатива.

Наприклад, у Києві на станції організації «Україна без сміття» приймають 40 видів відходів, зокрема пляшки з-під миючих засобів, одноразові пакети, пінопласт тощо. Але там, де живете ви, можуть бути інші можливості, інші реалії.

Головне, що потрібно — це розуміння необхідності сортування. А далі — трішки самонавчання, плюс — організація процесу у себе вдома/на роботі.

Наперед варто дізнатися, куди саме можна здавати відсортоване сміття. Бо якщо із пластиковими пляшками проблем не мало б виникати, то з мішками поламаних іграшок буде складніше. Без цього знання матимете шанс потрапити у ситуацію, коли рік збиратимете щось, а потім виявиться, що у вашому місті пункту прийому чи контейнера саме для цих відходів взагалі немає.

Що і як (помите чи ні, бите чи ціле) сортувати залежить від можливостей кожного міста. Загальне правило просте — усе має бути чистим і сухим. Також усе має бути максимально компактним. Аби не здавати повітря, пластикові пляшки й коробки треба максимально стиснути. Це стосується і всіх картонних коробок — їх теж потрібно стискати. У паперовий контейнер можна складати газети, журнали і навіть картонні ящики. А от паперові серветки, кухонні рушники, наклейки, коробки від соку, молока чи йогурту не є вторинною сировиною як папір. Стікери від цукру теж не є папером, бо мають всередині хоч і тонку, але плівку, тому вони непереробні і кидати у контейнер з папером їх не можна. У контейнер для скла можна класти банки, пляшки. Одночасно керамічні чашки та посуд, кришталь не відносяться до скла.

Бажаю вам розробити вашу власну стратегію сортування відходів, щоб не потонути в ньому.

Що це дає мені?

• Зменшення об’єму відходів у моєму домі.

Що це дає довкіллю?

• Зменшення об’єму відходів;
• Зменшення об’єму ресурсів необхідних на задоволення людських потреб.

Питання до вас:

• Чи сортуєте ви відходи?
• Куди можна подіти відходи, придатні для переробки там де живете ви?

Наступні історії про екозвички чекатимуть на вас щочетверга тут та сторінці Раїси у фейсбуці. Також читачів запрошують вподобати та підписатися на сторінку Громада – НУЛЬ відходів у мережі Facebook, щоб слідкувати за публікаціями на екотематику. А вже зараз ви можете пройти тест та дізнатися, настільки ви еко-дружні за цим посиланням: https://www.facebook.com/Community.ZeroWaste/posts/130863152219268

А також запрошуємо всіх прийняти участь у конкурсі «Розкажи про СВОЮ екозвичку». Правила максимально прості:

• Вподобати Facebook-сторінку @Community.ZeroWaste.
• Написати у себе на сторінці пост про екозвичку, яку маєте, додавши хештег #21екозвичка та відмітивши сторінку @Community.ZeroWaste, щоб я могла вас знайти.
• Дочекатися останнього дня місяця, коли я за допомогою random.org оголошу щасливчика або щасливицю, що отримає екоподарунок.

Конкурс буде проходити протягом лютого-червня. 5 місяців – 5 подарунків – 5 обдарованих. До  місячного розіграшу приймаються автори постів поточного місяця.

Бажаємо вам наповнювати своє життя емоціями та враженнями, замість речей, що з часом стануть мотлохом.

#21екозвичка #ГромадаНУЛЬвідходів

Почитати про попередні звички можна тут:

• плануй та складай список покупок, щоб не купувати зайвого
• будьте обережні з акціями та розпродажами
• мінімізуйте одноразове, використовуйте еко-альтернативи замість одноразових речей: торбинки, сумку шопер, термочашку
• саджайте дерева, вирощуйте кімнатні квіти
• продавайте або даруйте непотрібні речі тому, хто їх потребує
• купуйте речі на вторинному ринку
• обирайте продукти у пакуванні, що можна переробити, або взагалі без пакування