Експертна думка: про медичне обслуговування українців
Вікторія Тимошевська, директор Програмної ініціативи “Громадське Здоров’я” Міжнародного фонду “Відродження”, та Олена Шкарпова, експерт VoxUkraine, керівник проекту VoxCheсk, аналізують законодавчі пропозиції, які мають суттєво оновити діючу систему охорони здоров’я.
Для того, щоб в 2018 році мати бюджет охорони здоров’я, якого вистачить на всіх, реформа повинна стартувати вже зараз
Олена Шкарпова, експерт VoxUkraine, керівник проекту VoxCheсk: “Міністерство охорони здоров’я підготувало пакет законопроектів, які гарантують початок медичної реформи в Україні та внесло їх на розгляд парламенту. Верховна Рада відмовилася включити їх у порядок денний. Що передбачають ці законопроекти і чому важливо, щоб депутати їх підтримали?
Найважливіший законопроект з пакету – №6327 “Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг”.
Він визначає нову систему відносин між пацієнтом, лікарями і державою. Законопроект вводить оплату за конкретні послуги, скасовує обов’язкове фінансування штатного розкладу лікарень та передбачає створення нового органу – Національної служби здоров’я, яка буде розраховуватися з медичними закладами та лікарями – фінансуватиме їм виплати з державного бюджету.
Основний плюс – лікарі почнуть отримувати достойні зарплати, і пацієнтам не потрібно буде носити їм “чорну” готівку. На первинній ланці та під час екстреної допомоги пацієнтам взагалі не доведеться платити – за них це робитиме держава. На вторинній ланці – коли люди звертатимуться до спеціалізованих лікарів – треба буде доплачувати за послуги лікарів, але МОЗ каже, що вартість буде посильною для людей.
Мінус – поки незрозуміло, як уся ця система працюватиме. У законопроекті є досить багато узагальнених положень. МОЗ пояснює, що це нормальна західна практика – усі деталі будуть виписані у нормативно-правових актах. Мене це не бентежить, але багато хто побоюється, що система не спрацює.
МОЗ часто критикують за те, що він ще не прорахував тарифи, за якими лікарям платитимуть і тому реформу буде провалено. Не бачу в цьому проблеми. Тарифи змінюватимуться щороку в залежності від бюджету МОЗ. Лікарям в будь-якому випадку платитимуть більше, ніж зараз. Інше питання, скільки будуть доплачувати люди за послуги. Але на тлі того, що зараз люди оплачують взагалі всі послуги лікарів, а безоплатна медицина – це міф, то в цьому я також не бачу великої проблеми.
Ще одним законопроектом із пакету є №6328 про Податкові державні фінансові гарантії надання медичних послуг учасникам АТО. В ньому є норма про те, що лікарям дозволяється використовуватися міжнародні протоколи лікування. Простою мовою, протоколи визначають стандарти надання медичної допомоги.
Серед лікарів та експертів є дві полярні думки з цього приводу. Перша – Україна повинна приймати свої протоколи на основі міжнародних практик. Це те, що вона поступово робила останні декілька років. Друга – ми повинні брати західні протоколи і спокійно їх використовувати. Причому обидві думки підтримують як експерти, так і лікарі. Тобто єдності серед експертного кола немає з цього приводу.
Законопроектами №6329 та №6347 пропонується внести технічні зміни у Бюджетний Кодекс та закон про публічні закупівлі, необхідні для законодавчого оформлення реформи.
Реформа передбачає суттєве переформатування бюджету МОЗ: гроші будуть ті ж, але витрачатимуться по-іншому.
Зараз уже розпочалася підготовка проекту державного бюджету на 2018 рік. Розпорядники бюджетних коштів (міністерства та відомства різних рівнів) подають свої бюджетні запити до Мінфіну. На основі цих запитів Мінфін визначатиме видатки на наступний рік.
Для того, щоб бюджет МОЗ на 2018 рік був сформований максимально коректно та в достатньому обсязі, реформа повинна запрацювати вже зараз. Це дозволить МОЗ на практиці побачити, які тарифи нової системи оплати праці “працюють”, а які ні, на що вистачає, а на що ні.
Проблема в тому, що в Україні немає достовірної статистики про те, чим хворіють люди та про кількість хворих. Економіка лікарень не зрозуміла. Відповідно, усі тарифи для лікарів МОЗ визначить на основі припущень.
18 травня Верховна Рада не внесла законопроекти про реформу охорони здоров’я у порядок денний сесії.
Звісно, парламент може повернутися до їхнього розгляду в будь-який момент. Але до закінчення сесії залишилося дуже мало засідань – буквально кілька. Потім депутати розійдуться на літні канікули до вересня.
До того, як відбувалося голосування 18 травня, є багато запитань. У цей день дуже багато депутатів просто не проголосували за реформу, тобто вони не натиснули кнопку “проти”, або “утримуюсь”. Вони просто взагалі не взяли участь у голосуванні. На мою думку, це саботаж, скоординований їхніми політичними лідерами.
Чому останні не хочуть проводити реформу?
МОЗ відкрито говорить про те, що прем’єр-міністр Володимир Гройсман її підтримує. Мовляв, прем’єр готовий розпочати реформу, а далі – орієнтуватися по ситуації.
Щодо президента Петра Порошенка, на підтримку якого МОЗ дуже сильно розраховує, то його позиція не очевидна.
Чому президент зволікає з реформою?
Можна пояснити це тим, що реформа медицини занадто болюча, реформи такого масштабу та значення за президентства Порошенко ще не проводились.
Змінювати медицину – це занадто важко і складно. І не факт, що Порошенко довіряє методам нинішньої команди МОЗ. Про відсутність його підтримки в експертному та політичному середовищі відомо багатьом.
Позаяк, така позиція президента не зрозуміла. Адже ще в 2016 році на своїй прес-конференції він заявляв, що медична реформа для нього – в пріоритеті”.
Приводи для думок або дискусій про “добровільну” подяку лікареві коньяком, цукерками, а тим більше грошима, повинні зникнути
Вікторія Тимошевська, директор Програмної ініціативи “Громадське Здоров’я” Міжнародного фонду “Відродження”: “Верховна Рада повинна проголосувати за включення в порядок денного пакету законопроектів щодо реформи охорони здоров’я, які змінять фундамент та принципи надання медичної допомоги населенню.
Законопроекти, які забезпечують проведення медичної реформи в Україні:
• Проект Закону №6327 “Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів”;
• Проект Закону №6328 “Про додаткові державних фінансових гарантій надання медичних послуг і лікарських засобів особам, які захищають незалежність, суверенітет і територіальну цілісність під час антитерористичної операції і забезпечують її проведення”;
• Проект Закону №6329 “Про внесення змін до Бюджетного кодексу України”;
• Проект Закону №6347 Про внесення зміни до статті 2 Закону України “Про державні закупівлі”.
Законопроектами вводяться такі поняття як державний гарантований пакет, державне солідарне медичне страхування, постачальники медичних послуг, страховий випадок, страховик, медичні тарифи.
По суті змінюються правила того, як і за що платитиме держава. Сьогодні амбулаторна допомога у поліклініках, амбулаторіях, центрах первинної медико-санітарної допомоги оплачується з розрахунку кількості відвідувань на основі статистики, яку дає медзаклад, та демографічних даних.
Після прийняття реформи держава фінансуватиме медичні заклади та зарплату лікарів не з розрахунку кількості населення, яке проживає або зареєстроване на даній території і, можливо, звертається за медичною допомогою, а відштовхуючись від факту надання медичної допомоги або послуги.
Розроблені МОЗ законопроекти – це свого роду рамкові документи, які визначають вектор руху реформи.
За нормами законотворчості – у законі не повинні прописуватися технічні деталі і порядок процедур. У місцевих органів влади буде достатня свобода вибору для прийняття рішень.
На сьогодні стаціонарна допомога в лікарнях фінансується так: бюджет лікарні розраховується виходячи з штатного складу + комунальні витрати + витратні матеріали та медичні вироби, мінімум ліків. Джерела фінансування – державна субвенція та місцевий бюджет.
Пропонується, що держава платитиме фіксовану суму за кожну процедуру, успішно проліковане захворювання, а в деяких випадках, коли, наприклад, захворювання невиліковні – за правильний діагноз, паліативну допомогу.
Приміром, у пацієнта хворий апендикс. Потрібна операція. Держава може заплатити за цю операцію 2 500 грн і ви можете зробити цю операцію у комунальному закладі – лікарні №5, або № 7 або № 10. При цьому за саму медичну допомогу в цих лікарнях вам доплачувати не доведеться. Або лише в тому випадку, якщо ви хочете окрему палату або, наприклад, таку ж операцію, але зроблену лапараскопічным методом (менш болісний). Тоді доведеться доплатити за прейскурантом лікарні. Також ви можете зробити цю операцію в приватній клініці, доплативши різницю у вартості медпослуги. Але це можливо лише в тому випадку, якщо приватна клініка уклала договір з Національною службою здоров’я і “працює з бюджетними грошима”.
Така практика існує і в Британії, Польщі, Ізраїлі, США. Деякі приватні клініки працюють з державними страховками, деякі – ні.
Багато в чому успіх нових підходів залежить від того, як реально держава платитиме за надану медичну допомогу. Звичайно ж, ніхто в збиток собі не працюватиме.
Коли запрацює реформа?
Друга половина 2017 року і весь 2018 рік – буде присвячено реформі первинної медичної допомоги. Новий підхід в оплаті спеціалізованої допомоги профільними спеціалістами запрацює тільки з 2019 року.
Саме тому суттєвих провалів у фінансуванні при переході зі старої системи на нову бути не повинно.
Ще раз хочу підкреслити – на цьому етапі в законопроектах є деякі технічні неточності, але суть – це головне.
Не взяти їх до розгляду – це фактично вбити шанс на реформу, вбити ненароджену дитину тільки через підозру, що вона не зовсім ідеальна.
Можна внести ці законопроекти у порядок денний, прийняти за основу – а потім уточнювати технічні деталі, працювати з юристами, проводити широкі консультації. Саме таким шляхом повинні піти профільний парламентський комітет та уся Верховна Рада, а не виносити на розгляд альтернативні законопроекти, якими пропонується замінити реформу перехідними моделями. Це робиться для того, щоб розтягнути усе в часі і по факту – заблокувати реформу.
Реформаторські законопроекти, разом із уже прийнятим нормативно-правовими актами щодо автономізації медичних закладів та запущеною системою реімбурсації (мова про програму “Доступні ліки” – VoxConnector) створюють реальний фундамент для побудови нової системи охорони здоров’я.
Якщо реформаторський пакет МОЗ не буде прийнято, в Україні доступ до медичної допомоги й далі матимуть тільки платоспроможні верстви населення, показники здоров’я для всіх вікових груп будуть погіршуватися, а міжнародні донори побачать, що у нас немає політичної волі проводити реформу. Є ризик, що фінансування на підтримку розробки та реалізації реформ почне значно скорочуватися.
У сфері охорони здоров’я ми повинні прийти до нової системи, у якій лікарі будуть мотивовані чесної зарплатою і матимуть легальні можливості підвищувати свій рівень професіоналізму, а не їздити на конференції, проплачені фармацевтичними компаніями, а потім призначати препарати, які їм активно рекламували.
Потрібно зробити так, щоб дійсно кращі кадри – не йшли зі спеціальності, розуміючи, що якщо ні не стануть хабарниками, то вони не зможуть годувати свою сім’ю. Приводи для думок або дискусій про “добровільну” подяку лікареві коньяком, цукерками, а тим більше – грошима за успішно проведене лікування, повинні зникнути”.
VoxConnector спеціально для Білозерка.Інфо
