Голос по той бік слухавки: перші кроки від домашнього насильства 

На телефон лінії психологічної підтримки звернувся жіночий голос. Щось зрозуміти було важко, через часті схлипування та плач. На задньому фоні плакала маленька дитина. В такі моменти важливо надати першу психологічну допомогу та стабілізувати людину. 

Я слухала, інколи повторюючи фрази, які чула по ту сторону трубки. Намагалася дати відчуття підтримки та своєї присутності. В таких випадках добре, якщо є хтось, з ким можна розділити горе. З’ясувалось, що жінку звуть Поліна*. Вона отримала можливість виплакатися й виговоритися. Потік слів та звуків потроху згасав, «пара була випущена». Проте, за відчуттями, плач затягнувся, а сльози вже не приносили полегшення.

Я запитала про наявність води. На вулиці була неймовірна жара і термометр показував 47. На щастя біля Поліни* була пляшка мінералки. Запропонувала їй випити води дуже повільно, самими дрібними ковточками, на які була здатна. В трубці було чути специфічні звуки пляшки, що відкривається і ковтків. Для мене було важливо, що рекомендації виконувалися. Далі порекомендувала знайти щось, на що можна спертися спиною. Дуже важливо підсилити свої внутрішні опори – зовнішніми. 

Коли спрага була втамовано, а заодно Поліна* трохи заспокоїлася, знайшла для себе опори ми перейшли до застосування техніки заземлення. Жінка поволі назвала п’ять речей, які бачила (включаючи свого сина у візочку); чотири речі, яких торкнулася (в тому числі і дитини); три речі, які почула; два аромати, які відчула; одну річ, яку можна скуштувати і описати смак. 

Поступово повноцінний контакт було відновлено. З’ясувалося, що Поліна* неповнолітня і мама немовляти. Живе з мамою, зі сторони якої лунають лайки, обзивання, постійне приниження, образлива критика, маніпулювання, звинувачення, засудження тощо. Реакція Поліни* виникла після чергової сварки. 

Після заспокоєння Поліна* запитала про індивідуальну консультацію, хоч дуже турбувалася про конфіденційність. Наше спілкування закінчилося призначеною зустріччю. Історія Поліни* має продовження і воно вже не таке трагічне, хоч про історію успіху ще говорити зарано. 

Проте цей випадок наштовхнув мене знову поговорити про домашнє насильство, яке може проявлятися по різному і агресором виступають різні члени родини. Буває що соціальна роль мами, явно сильніша і впливовіша над неповнолітньою дитиною, але втрачена функції опори і підтримки, які формують довіру до світу. Мама, єдина людина яка може створити стрижень впевненості – стає ворогом, людиною від якої доводиться шукати захист. 

Аб’юзивне батьківство, про яке йде мова – це тонкі прийоми часто неусвідомленого емоційного насильства, які застосовуються під час виховання дитини. Аб’юзер – людина, яка свідомо чи несвідомо використовує психологічне, фізичне, фінансове насильство над особистістю іншої людини. 

Аб’юз проявляється часто такими висловами тата чи мами:

• «Нічого путнього з тебе не виросте…» – це критика та знецінення.
• «В тебе ніколи нічого не виходить. Я завжди знала що ти нездара. Руки не з того місця виросли» – це знецінення дій дитини та узагальнення.
• «Он Наташа, подивися завжди охайна, а Павлік грає на фортепіано, як Бог у т. Соні. А ти…» – це порівняння та знецінення.
• «Ти – дебіл? Мізків зовсім немає!» – тут і навішування ярликів, і знецінення, і присоромлення.
• «Ти мене хочеш у могилу звести! Серце не витримує! От залишишся сам/сама – подивишся, як то бути сиротою…» – тут використовуються погрози, шантаж та маніпуляція виною та страхом.
• «Ти – найкращий/накраща! Ти – найрозумніша/найрозумніший!» – це ідеалізація, яка може також нашкодити і забрати право на помилку.
• «Зараз візьму і трісну тебе, вмажу, що мало не здасться…» – погроза та маніпуляція страхом.
• «Як ти смієш на мене кричати? Матір – це святе! Злитися на мене – це гріх/злочин!» – тут заборона на вираження почуттів.
• «Збирай речі – в інтернат відвезу. Поживеш там трохи, може розуму наберешся…» – це шантаж та погрози.

Все це дитина змушена терпіти, тримати все в собі, бути стійкою та вихованою. 

Транслювати біль – не можна. Заборона на вираження почуттів, їх знецінення призводить до того, що душа стає мертвою, знижується самооцінка. 

Свою внутрішню порожнечу, коли такі діти стають дорослими вони можуть у деяких випадках «топити» у спиртному, «прикривати» аморальною поведінкою, привертаючи увагу. Часто такі люди нереалізовані, безпорадні і не вміють брати відповідальність за своє життя. 

Чи піддається батьківський аб’юз коригуванню? Так. Коли батько чи мати усвідомлює проблему та готовий(а) мінятися. Тоді можуть будуватися усвідомлені здорові відносини з дитиною, як з особистістю, яку необхідно поважати і любити – по-справжньому.

Найкраще свої перші кроки робити з допомогою психолога!

Нагадуємо, що жінки та дівчата з громад Херсонщини можуть отримати безкоштовну психологічну консультацію від психологинь ГО «Білозерський центр регіонального розвитку», для цього:
Зателефонуйте за номером: +38(066) 999-01-42.
Завітайте до офісу організації в Білозерці.
Слідкуйте за графіком виїздів спеціалісток до населеного пункту вашої громади.

Підготувала
Інна Корміленко,
психологиня ГО «Білозерський центр регіонального розвитку»

Реалізація проєкту «Психосоціальна підтримка жінок та дівчат з деокупованих громад Херсонщини» стала можливою завдяки партнерству ГО «Білозерський центр регіонального розвитку» з HIAS Ukraine в рамках Фонду реагування на надзвичайні ситуації для жінок та дівчат.

Ім’я героїні історії змінено в цілях безпеки.