Херсонці в Долинській: як живеться ВПО на Кіровоградщині

Наталія Свирида 31 Липня, 2024

Долинська — мальовниче місто у Кропивницькому районі, де близько 20 тисяч жителів. Із початком повномасштабного вторгнення цей населений пункт почав приймати внутрішньо переміщених осіб, у тому числі й переселенців із Херсонщини.

Як живеться ВПО у Долинській, розказала нашому виданню херсонка Віта Науменко.

Віта переїхала у місто Кропивницького району взимку 2022 року, коли після деокупації Херсон почали нещадно обстрілювати російські терористи. Обрали Долинське тому, що родичі запропонували тимчасово пожити в їхній квартирі та й сама Віта родом була з цього району.

“Так ми з чоловіком та його батьками оселилися тут. Пізніше до нас приєднався мій син із невісткою та маленькою онучечкою. Наша родина була разом, що вже було плюсом”.

До Великої війни Віта Науменко працювала науковою співробітницею в Інституті зрошуваного землеробства, а вихідними закохувала туристів в історію та культуру Херсона та області.

“Я закінчила курси екскурсоводів від ВАГ і почала проводити та розробляти екскурсії. Особливу увагу приділяла природничо-екологічній тематиці, відповідно до своєї професії. Цікаві водні туристичні прогулянки були плавнями Дніпра, передмістями Херсона, Білозерською, Станіславською та Скадовською громадами. Але російська окупація, звісно, поставила хрест на кар’єрі екскурсоводки. Коли ми виїхали до Долинської, я пробувала “запустити” екскурсії у місті. Провела кілька заходів на тему “Про що говорять дерева”, люди цікавилися. Якось мені зателефонували з редакції “Долинських новин”. Думала, що хочуть розпитати мене про краєзнавчу діяльність, проте це була пропозиція роботи”.

Так Віта Науменко стала журналісткою “Долинських новин” та редакторкою новин на сайті “Долинська City”. На цей момент херсонка написала понад 30 авторських статей про загиблих військових.

“До речі, є серед полеглих героїв і ті, хто захищав Херсонщину: Сергій Оврашко загинув у Кринках, Василь Скрипниченко – у Сухому Ставку, Євген Красовицький – під селом Правдине. Дуже важко писати такі статті, але бачу у цьому свій обов’язок – залишити у пам’яті українців історії життя та смерті героїв сучасності”.

Також Віта намагається тримати “краєзнавчий тонус” і створює цикл статей про Кропивниччину та рідний Південь.

“Головний плюс Долинської для мене – відсутність бойових дій та обстрілів. У місті багато дерев, тихе та розмірене життя. Переселенці тут надовго не затримуються, бо немає роботи та гуманітарної допомоги. Залишаються мами з дітьми та пенсіонери, ставлення до ВПО гарне. Саме для дітей у місті створені всі умови: багато секцій, гуртків, майданчиків, Школа мистецтв, Центр дитячої та юнацької творчості, хореографічні студії. На маленьке місто 30 різноманітних гуртків – це дуже добре”.

Попри успішну журналістську діяльність, Віта Науменко не полишає спроб займатися екскурсійною діяльністю.

“Хочу, щоб місцеві жителі полюбили екскурсії та більше дізнавалися про рідний край. Я ж теж народилася неподалік Долинської, у селищі Молодіжне, а потім доля закинула на Херсонщину. Тож розповісти мені є про що. Ось провела кілька екскурсій у екосадибі “Лавандовий двір”, там дуже активні господарі, які хочуть розвивати туризм. Місця у Долинській та на Кіровоградщині гарні: ліс, скелі поблизу Інгулу, дендропарк “Веселі боковеньки”. Працюватиму у напрямку розвитку екскурсійної діяльності, щоб показати всій Україні красу цих місць”.