“Кожна пара унікальна, бо не повторюється двічі” – авторське в’язане взуття створює Валентина Івановськи із Херсона
Жіночі та чоловічі кросівки, мокасини, чобітки, босоніжки – взуття на всі сезони року. Ви вже бачили в Інстаграмі чи Фейсбук в’язане взуття від Валентини Івановськи із Херсона? Кожна модель – унікальна, бо зроблена вручну і не повторюється двічі.
А все тому, що Валентина звикла експериментувати – з моделями, кольорами, текстурами, візерунками. Так власне і народилася її перша пара в’язаних літніх чобітків. Після побаченого в Ютубі майстер-класу від іноземної майстрині жінка просто загорілася бажанням спробувати подібне, тому побігла на херсонський ринок за босоніжками, з яких їй потрібна була підошва.
Ті зручні чобітки Валентина носить і досі, але тепер її взуття знають не лише в Україні, а й за кордоном.
Як майстрині вдалося перетворити незвичайну справу на маленький бізнес, де черпає натхнення під час війни, і чому в’язане взуття від Івановськи тепер у тренді, – розповідаємо далі.
Творчість, зв’язана з життя
Її історія із взуттям почалася п’ять років тому, коли Валентина побачила, що за допомогою спиць і гачка можна створювати оригінальне взуття. Жінка вже мала досвід в’язання – коли її донечки були маленькими, вона виготовляла для них теплі речі.
27 років Валентина Івановськи працювала у банківській справі, 20 з них – на керівних посадах. Часу на хобі не залишалося, хоча, зізнається, креативити любила завжди. Після завершення кар’єри у банківській справі, разом з чоловіком, уродженцем Словенії, вони створили консалтингову компанію, в якій займались інвестиційними проєктими, у тім числі розвиваючи Херсонщину.
А велику війну подружжя застало у Хорватії, куди з молодшою донькою поїхали у лютому на відпочинок.
“Ми мали повернутися 26 лютого, та авіаперельотів, потягів, автобусів вже не було. Моя мама, яка мешкала у Херсоні, хвилювалася і наполягала, аби залишалися у безпеці. А далі місто окупував ворог”, – з сумом згадує ті дні жінка.
Валентина важко переносила розлуку з домівкою, хоча до повномасштабного вторгнення звикла жити на дві країни – в Україні та Хорватії, де був на той час її чоловік. Та сумуючи за домом, майстриня знайшла нові творчі рішення. Вона почала в’язати “патріотичне взуття” із вишивкою, фото якого виставила на хорватських та українських сайтах. До речі, вже через тиждень після опублікованого першого фото з Валентиною зв’язалися хорватські журналісти, і у виданні teklic.hr вийшла велика стаття про унікальні роботи українки.
Після звільнення Херсонщини, у грудні 2022 року, жінка повернулася додому, і вже з перону потяга віддавала херсонській замовниці свою роботу – в’язані кросівки з вишивкою.
Попереду її чекали важкі випробовування – у березні та червні 2023 року Валентина пережила дві смерті найрідніших людей. Спочатку пішла у засвіти мама, згодом – чоловік. І саме рукоділля, в’язання взуття, спілкування с замовницями допомагали справлятися з тугою… Наразі жінка проживає у Дніпровському районі Херсона, час від часу гостює у дітей за кордоном. Її старша донька Наталія уже багато років з сім’єю мешкає в Ізраїлі, а молодша Ольга, яка до війни працювала стюардесою в МАУ та проживала в Броварах, тепер – в Англії, хоча дуже хоче повернутися в Україну.
В Ізраїлі на творчу Валентину завжди чекають троє онуків – 16-річний Тимур вчиться у військовій школі, а дві 12-річні онучки-близнючки Адель і Міла гарно малюють і вже вчаться в’язати гачком.
Наша розмова з майстринею відбувалася, до речі, саме тоді, коли Валентина перебувала в Ізраїлі.
“Все тримається на моїй фантазії!”
Про своє фантастичне захоплення майстриня може розповідати годинами. Вона каже, що сам процес створення взуття – це її сила та затишок. І, звісно, немає нічого кращого, коли робота подобається клієнтам.
Цікаво, коли Валентина починає в’язати взуття, вона ніколи не бачить наперед, що з того вийде. Жінка переконана, що саме у цьому знайшла родзинку авторського стилю.
“Я, звичайно, добре знаю базу, дотримуюся технології, але ніколи не повторюю жодну модель. Мабуть, це виходить з мого характеру, стилю творчості. Насправді я не вмію малювати. Від слова зовсім. Тому наперед не показую клієнтам, як схематично виглядатимуть замовлене взуття. Зазвичай, люди можуть побачити лише приклади моїх робіт. Так, ми ретельно обираємо фасон, розмір, колірну гаму. Але, в результаті, клієнти все одно отримують унікальне взуття, яке існує лише в одному екземплярі. Усе тримається на моїй фантазії! І як добре, що люди мені довіряють!” – розповідає про творчий процес Валентина.
Цікаво, що під час повномасштабної війни вигадала нові моделі в’язаного взуття із вишивкою, та майстриня зізнається, що до цього ніколи не вишивала. А от на взутті –змогла. Наче виплекала ті орнаменти серцем, яке на чужині так боліло за Україну.
Зараз замовниці можуть просто написати: “Хочу патріотичне взуття”. Бо таке взуття стало трендом Валентини Івановськи, стилем, який ні з якими роботами інших авторів не сплутаєш.
“Отримала туфельки, вони просто фантастичні! Такі зручні, традиційні, святкові! Ви створюєте неймовірні речі. Супер подарунок до весілля”, – написала майстрині наречена, яка отримала святкове взуття до вишитої сукні.
“Я починаю ловити зацікавлені погляди!”.
“Чоловік у захопленні, сказав, що одягатиме створені Вами кросівки лише на свято!”
“Немає слів, щоб описати мої враження. Доня вже вигуляла босоніжки й отримала масу компліментів!”.
Такі повідомлення Валентина отримує постійно. Вона впевнена, саме ці слова надихають її, навіть під обстрілами, коли над Херсоном ширяють ворожі дрони, в’язати взуття, яке так полюбилося людям.
“Ніякого страху в мене немає. Чого боятися, я ж вдома! Тривожно лише тоді, коли несу взуття на Нову пошту. Дивлюся і у небо, і під ноги, бо дуже хвилююся, аби передати замовлення!” – усміхаючись, розповідає жінка.
“Взуття буде носитися доти, доки не зітреться підошва”
Сьогодні вона завзято створює взуття на всі пори року: кросівки, мокасини, босоніжки, чобітки. Відповідно і матеріали використовує різні – бавовну, мікрофібру, льон, а для зимового взуття – теплу вовну.
У спеціальній групі на Фейсбуці та в інтернет-магазинах майстриня купляє для своїх виробів нитки, підошви, устілки, шкір-картон, гачки, люверси під шнурівки та безліч іншого потрібного матеріалу й аксесуарів.
Із власного досвіду – бо ж на початках творила для себе та рідних – жінка знає: її взуття довговічне і слугує доти, доки не зітреться підошва.
Клієнти Валентини – люди з різних куточків України та світу: Ізраїля, Кіпру, США, Італії, Польщі, Німеччини та ін. Усі вони зазвичай підписники на її сторінках у Інстаграмі чи Фейсбуці, а там їх уже понад шість тисяч. Також, одягаючи унікальні моделі від Івановськи, люди самі демонструють взуття знайомим і друзям. Таким чином у майстрині з’являються нові клієнти.
За п’ять років Валентина Івановськи зв’язала понад 200 пар унікального взуття. За місяць виходить створити 4–5 моделей, ціна пари – від 2000 гривень, але тут усе залежить від складності роботи.
Цікаво, що й під час війни охочих придбати в’язане взуття від Івановськи не зменшилося. Навпаки, попит на “патріотичні моделі” зріс, які так пасують до вишитого одягу.
Також тепер Валентина вийшла на новий рівень: вона не лише в’яже, але й навчає своєму ремеслу інших.
“Я створила спеціальний онлайн-курс базових принципів в’язання взуття. Такого більше не існує в Україні. Свої навички збирала по крупинах, а тепер ділюся досвідом з охочими, показуючи відеоуроки у закритому телеграм-каналі”, – розповідає творча мешканка Херсона.
Валентина Івановськи говорить: її найбільшим бажанням залишається можливість жити вдома, у непереможному мирному Херсоні. Вона хоче взувати українців та українок у неповторне взуття з національною ідентичністю і створювати нові моделі для святкових подій.
Ірина Квітка
