Лікарка, спортсменка і поет

Сімейний лікар Дар’ївської амбулаторії загальної практики сімейної медицини Юліана Вікторівна Корж просто випромінює оптимізм. Вона привітна, усміхнена і впевнена у собі. Потрапивши на прийом до неї, можна бути впевненим, що все буде добре…
Юліана з дитинства мріяла бути лікарем. Її бабуся працювала фельдшером і часто розповідала про свою роботу. Вона мала багатющий професійний досвід, особливо з того часу, як жила у селі на Західній Україні. Чого тільки не доводилося там робити, навіть оперувати – кулі з ран витягати. 
Для Юліани перша спроба вступити до медичного університету у рідному Луганську виявилася невдалою, тож студенткою-медиком вона стала через рік після закінчення школи. Роки навчання були складними. «Якщо все досконало вчити, то буде важко, – говорить Юліана. – Саме так я намагалася робити, тож студентське життя у традиційному сенсі минуло якось повз мене».
Випуск Юліани Вікторівни був першим випуском сімейних лікарів. При розподілі дівчина обрала Херсонщину, адже тут живуть її родичі. Інтернатуру проходила у міській лікарні, а потім за направленням поїхала на роботу у Дар’ївку. Вона, міська жителька, з острахом вирушала у село. Перші ж дні показали, що робота лікаря у селі кардинально відрізняється від роботи у місті. «У Херсоні після робочого дня зняв халат, вийшов з лікарні – і все. У селі ситуація інша, робота тут триває практично цілодобово. Трапляється, поки веду дитину в дитсадок, надам п’ять консультацій»,- говорить лікар.
У Дар’ївці Юліана Вікторівна працює вже 10 років. Пригадує, як складно було спочатку: прийом хворих, робота у терапевтичному відділенні, чергування на «швидкій допомозі». Особливо складно було на «швидкій», адже, приїхавши на виклик, треба буквально з першого погляду поставити діагноз, оцінити важкість ситуації, щоб допомогти людині. Бачила усі гострі стани: ДТП, анафілактичні шоки, інсульти й інфаркти, навіть білу гарячку. Робота на «швидкій» надала величезного практичного досвіду, навчила внутрішній мобілізації і швидкій реакції. 
На дільниці Юліани Вікторівни як сімейного лікаря Дар’ївської амбулаторії загальної практики сімейної медицини 11 тисяч 700 чоловік. Щодня приймає по 20-30 пацієнтів, у сезон грипу кількість відвідувачів зростає до 60. Коли запровадилася програма «Доступні ліки», щодня виписували по 60-70 рецептів. Покликаний полегшити роботу електронний реєстр пацієнтів, який запроваджується в амбулаторії, вже зараз діє електронний запис на прийом.
Уже давно лікар переконалася, що до кожного пацієнта потрібен індивідуальний підхід: одного треба розрадити, підбадьорити, а другому об’єктивно розповісти про наслідки, до яких може призвести недбале ставлення до свого здоров’я. При призначенні лікування Юліана Вікторівна завжди бере до уваги фінансовий стан пацієнта і намагається обрати ліки за оптимальною для нього ціною. А ще дуже приємно, що профілактичні бесіди, які вона проводить зі школярами, мають результат.
Юліану Вікторівну оточує чудовий колектив. Вона захоплюється організаторським талантом завідуючого амбулаторією Сергія Тимофійовича Островського, вдячна за щирість і професійну вправність «своїй» медсестрі Людмилі Труш. Найбільшої вдячності за материнську турботу і переданий досвід заслуговує колега – лікар-терапевт Наталія Миколаївна Василенко. А ще Юліана дякує долі за те, що звела її із Тетяною Григорівною Пікуш – заступником головного лікаря Центру первинної медико-санітарної допомоги: «Це людина надзвичайної щирості, яка завжди допоможе, підтримає, дасть слушну пораду».
У 2014 році Юліана планувала повертатися додому, у Луганськ. Але цим планам не судилося здійснитися. На Луганщині тривали бойові дії, тож довелося залишитися у Дар’ївці. Згодом до неї приїхала і мама. Сусіди розповіли, що наступного після її від’їзду дня у дворі розірвався снаряд, осколки потрапили до їх квартири… «Мама живе з нами три роки. Допомагає мені виховувати донечку Міладу, адже з такою роботою, як у мене, важко без допомоги», – говорить Юліана Вікторівна. До речі, маленька Мілада дуже любить бувати у мами на роботі і мріє працювати у лікарні.
Недарма кажуть, що лікарі – це такі люди, які мають безліч талантів. Ще у школі Юліана грала у баскетбол, теніс, займалася танцями. А зараз постійно бере участь у спартакіаді медичних працівників області і завжди посідає ІІ-ІІІ місця. Здобути абсолютну перемогу в тенісі не вдається, адже підготовка до змагань недостатня: тренуватися ніде і ні з ким. А ще Юліана Вікторівна має поетичний талант, із задоволенням складає віршовані вітання колегам до іменин.
Закінчилася наша розмова питанням про мрії. Тож про що мріє Юліана Корж? Про власну оселю (адже зараз вона винаймає житло) і мир в Україні.

“Придніпровська зірка”