Молодь прифронтової Херсонщини допомагає відновлювати громади
Війна змусила багатьох молодих людей із Білозерської громади шукати притулку у більш безпечних областях України або за кордоном. Проте це стосується не всіх представників відповідної категорії населення. Із перших днів війни на малій Батьківщині залишається 20-річна Діана Селецька. Дівчина не лише пристосовується до життя у зоні бойових дій, а й намагається допомагати своїм землякам.
Що мотивує активістів
Діана народилася у Білозерці, тут закінчила школу. Із чотирьох років займалася танцями, а зараз навчається на хореографа у Херсонському державному університеті. Студентка поєднує освіту з активною громадською діяльністю.
“На початку війни я випадково познайомилася з психологинею громадської організації «Білозерський центр регіонального розвитку» Інною Корміленко. Ця зустріч стала дуже важливою для мого особистісного зростання. Після деокупації Білозерки ми разом із іншими активістами плели маскувальні сітки, організовували адресну допомогу самотнім пенсіонерам. Влітку 2023 року Інна зателефонувала і запропонувала супроводжувати групу дітей на відпочинок до Закарпаття. Мене довго вмовляти не треба: я сіла та поїхала. Ось так і почала активно брати участь у громадській діяльності у складі команди центру. Спочатку були заняття з дітками, різні артпрактики, а тепер уже повноцінно працюю у ГО. Ми реалізовуємо дуже багато цікавих і корисних проєктів для наших громад. Головне, що я бачу, як ми разом змінюємо життя людей у прифронтовій зоні на краще”, – ділиться Діана.
Активістка пройшла багато тренінгів у Миколаєві, Одесі, Буковелі та мріє про створення простору для жінок, де вони могли б психологічно перезавантажуватися, тренуватися, танцювати. Також майбутня хореографка хоче відкрити танцювальну студію для дорослих і організувати дитячий колектив.
“Мені все цікаво. Я навіть у поліції трішки працювала. Але зараз зосередилася саме на громадській діяльності у БЦРР. Всі мої колежанки підтримують мене, надихають. От на даний час я навчаюся фінансовій спроможності, готуюсь написати свою грантову заявку. Зараз люди через війну емоційно напружені, хочеться їм допомогти”, – розповідає білозерчанка.
Активна молодь, яка прагне покращити життя на малій Батьківщині, мешкає і в сусідній Станіславській громаді. За словами начальника місцевої СВА Олександра Бабуцького, наразі тут проживає близько 450 осіб віком від 16 до 35 років. Найбільш ініціативна молодь долучається сьогодні до проєктної діяльності.
Нещодавно представники Станіславської громади пройшли навчання від громадського центру “Нова генерація” в рамках співпраці з Програмою USAID DOBRE. Сьогодні триває підготовка до написання грантового проєкту.
“Задля створення безпечних і комфортних умов щодо проведення молодіжних активностей у громаді вже подано на розгляд ПРООН два мініпроєкти”, – говорить Світлана Симоньянц, спеціалістка з муніципальних ініціатив та інвестицій Станіславської СВА.
Загалом Молодіжна рада у Станіславській громаді працювала ще до повномасштабної війни, з 2020 року.
“Тоді реалізовувалися молодіжні проєкти, потім у роботі Молодіжної ради Станіславської громади відбулася перерва. Зараз ми почали знову відновлювати відповідну роботу. Наразі зібрали молодіжну ініціативну групу, до якої поступово долучаються нові активісти. Сьогодні у проєктній команді Марина Мазуркевич, Ольга Горяча, Євгенія Ватаманюк, Дарія Комарницька, Аміна Побірська та Захар Папошніков”, – ділиться пані Світлана.
Молодіжний рух у Дар’ївській громаді пов’язаний із іменем Данила Щоголя. Сьогодні хлопець успішно навчається у Київському національному університеті імені Т. Г. Шевченка, а також веде активну громадську діяльність. Він мріє повернутися на малу Батьківщину та розвивати рідне село.
“У студентському самоврядуванні я з першого курсу. До цього навчався в Українській академії лідерства. Важлива складова мого життя – діяльність у громадській організації «Дар’ївська громада», співзасновницею якої я є. Її створили з метою розвитку громади в різних сферах життя”, – розповідає активіст.
Наразі Данило мешкає у Києві, але намагається максимально допомагати своїм землякам, зокрема знаходив партнерів серед різних міжнародних організацій для надання Дар’ївській СТГ гуманітарної допомоги.
У Данила є власний план щодо розвитку рідної громади – “Село мрії”. Активіст щиро переконаний, що Дар’ївка має великий потенціал як хаб інновацій.
“Я хотів би повернутися до Дар’ївки. Адже її просто обожнюю. Постійно говорю, що над селом треба класно попрацювати – тоді це був би населений пункт, у якому хочеться жити. Поки обставини свідчать про те, що найближчий рік-два я буду в Києві і навчатися, і працювати, і здобувати досвід для того, щоб потім його застосувати у своїй громаді”, – ділиться планами Данило.
У громадах мріють про повернення молоді
Начальниця відділу культури, туризму, молоді та спорту Чорнобаївської сільської ради Віра Антонова розповідає, що молоді у громаді залишилося мало і вона малоактивна.
“Звісно, через війну та обстріли багато з найактивніших наших земляків виїхало. Молодіжної ради наразі у нас немає. Проте підтримуємо зв’язки з ініціативними мешканцями громади, які знаходяться в інших містах”, – говорить керівниця.
Пані Віра з теплом пригадує Назара Соколовського, який навчається у Києві. Раніше він допомагав організовувати різноманітні конкурси та фестивалі у Чорнобаївській громаді. Тепер також до нього можна звернутися за консультацією. Назар “підкидає” ідеї та бере участь у їх реалізації. До прикладу, минулого року до Дня села організував акцію: ті, хто виїхав з Чорнобаївки до інших країн, різними мовами записали землякам відеопривітання. Також Настя Ходанович та Катя Губа, які виїхали в інші міста, беруть участь в онлайн-заходах рідного села.
Також пані Віра розповіла про ініціативних переселенців із Антонівки, які у Клапаях самотужки відремонтували клуб: проводять там кіносеанси та майстер-класи для дітей, приділяють увагу матерям загиблих героїв тощо.
“Юля Ростока, у якої двоє дітей, у селі згуртувала ВПО на основі культурно-гуманітарної діяльності. Тепер вона хоче вступити до училища культури, щоб у майбутньому цим займатися професійно. Ми дуже раді таким планам”, – розповідає Віра Антонова.
Хто підтримує молодіжний рух на Херсонщині
Сьогодні на Херсонщині продовжують діяти громадські організації, які готові допомогти місцевій молоді реалізувати ініціативи щодо розвитку своїх громад. До цього переліку, зокрема, належать:
ГО “Білозерський центр регіонального розвитку” (БЦРР), який розпочав свою роботу ще у жовтні 2006 року. Серед останніх проєктів, які впроваджує організація, – запуск 8 осередків психологічної та правової підтримки у Білозерській та Чорнобаївській громадах, тренінги з комунікації для активних та небайдужих, авторська профорієнтаційна програма від психологині Інни Корміленко, проєкт з розвитку жіночого підприємництва.
Сайт: https://www.bcrr.org.ua/
Фейсбук: https://www.facebook.com/BilozerkaCenterRegionDevelop
Ел. пошта: bilozerka.center@gmail.com
Телефон: 095 087 4860
Громадський центр “Нова Генерація”, що є регіональним партнером програми DOBRE, активно співпрацює з громадами Херсонщини. У 2024 році програма DOBRE підтримає у Станіславській громаді масштабний молодіжний проєкт, пропозиції до якого навесні подавали активні молоді люди .
Сайт: http://socioprostir.org.ua/ua/
Фейсбук: https://www.facebook.com/newgeneration.kherson
Ел. пошта: newgener93@gmail.com
Телефон: 099 628 6795
ГО “Будуємо Україну Разом” (БУР), яка створює можливості для молоді творити зміни в країні через волонтерство. У червні 2024 року стартував набір на Школу кемп-лідерства, де можна буде прокачати свої навички організації активностей, фасилітації групи, формування продуктивної атмосфери в команді та створення спільноти.
Сайт: bur.org.ua
Фейсбук: https://www.facebook.com/BuildingUkraineTogether
Ел. пошта: admin@bur.org.ua
Програма USAID “Мріємо та діємо” підтримує українську молодь. Разом із регіональними офісами БУР програма запрошувала у червні активні команди молоді долучитися до організації толок у своїх громадах та зареєструватися до Школи проєктного менеджменту командам активістів віком 18–35 років.
Сайт: https://mriemotadiemorazom.org/
Фейсбук: https://www.facebook.com/mriemotadiemo
Ел. пошта: contact.mriemotadiemo@irex.org
Проблема перспективи повернення молоді та її подальшої реалізації на Херсонщині – спільний біль для звільнених громад області. У реаліях зони активних бойових дій важко говорити про розвиток. Проте молодь, яка сьогодні активно допомагає землякам, вселяє надію на успішне відновлення регіону.
Олена Бджола,
Елла Петренко
