Наберу добра з дзвінкого джерела
КРИНИЦЯ – це символ святості, чистоти й високої духовності, а також спадкоємності поколінь і традицій. Вона тілесно і духовно зв’язує предків і нащадків: перші криницю викопали, другі – з неї п’ють та її бережуть, як святиню.
Благородна і заслуговує вічної вдячності у Господа та людина, котра викопала криницю, але ніхто і ніколи не називав себе її власником , бо вони належать всім, хто живе у цьому світі.
В Токарівці до цього часу збереглася криниця, яка з глибини віків живила цілющою водою селян. Важко відповісти скільки їй років, навіть старожили села вагаються назвати колишнього господаря.
Байдужість та безпечність привели до повного захаращення цього джерела.
Не дав загинути йому Микола Берновега разом зі своїми синами Євгеном та Володимиром. За власні кошти відновив стару криницю неподалік свого дому і подарував їй друге життя.
Купу сміття та непотребу власноруч кожного дня родина витягувала з криниці. Опісля облаштував цямрину та накрив її лядою. В планах дбайливого господаря поставити журавель для зручності.
Оновлена, вона знову почала слугувати людям, напуваючи їх чистою джерельною водою, даруючи разом із нею здоров’я, сили і життя.
Кажуть люди: скільки криниць на землі, скільки зірок на небі. І якщо нам доводилося бачити, як падає додолу небесниця, знайте – то десь замулилося джерело. Отже, дорогі друзі, щоб не згасали зірки, оберігайте батьківські криниці.
Оксана Котенко, завідуюча КЗ ” Токарівська сільська бібліотека”
ДОВІДКОВО:
Цей матеріал надійшов на конкурс журналістських робіт, який проводить ГО «Білозерський центр регіонального розвитку» в рамках проекту “Сільська рада онлайн” в партнерстві з порталом «Білозерка Інфо» та газетою «Придніпровська зірка» за підтримки чеської неурядової організації NESEHNUTI в рамках Програми трансформаційної співпраці Міністерства закордонних справ Чеської Республіки.
