Окупанти спалили всі українські підручники у Дніпровському ліцеї

До війни у Дніпровському ліцеї здобували освіту 178 учнів. 24 лютого дітей збиралися перевести з дистанційної форми навчання на змішану, однак плани так і не вдалося втілити у життя.
Працівники школи продовжували свою роботу дистанційно. Директорка закладу Тетяна Іванівна Терещенко кожен день приходила до ліцею, адже їй необхідно було слідкувати за матеріальними цінностями, а також вирішувати поточні проблеми.
Про важкі часи окупації та наслідки ворожих обстрілів закладу розповіли журналісти медіа-платформи “Вгору”.
Окупанти “завітали” до ліцею в середині березня. На той момент директорка знаходилася у своєму кабінеті.

“Працювала в кабінеті й зненацька почула якісь дивні звуки. Наче вода по трубах опалення торохтить. А опалення ж немає. Подумала, може, пацюки? Виходжу з кабінету розібратися, відчиняю двері в коридор, а за два метри від мене – російський солдат. Наводить автомат і кричить: “Ден, вот тут есть люди!”. Я так здивувалася!” – згадує директорка.

Щоб потрапити до навчального закладу, окупанти зламали двері у бібліотеці. Тетяні Іванівні довелось повідчиняти усі приміщення, бо росіяни шукали “нацистів”.

“Завела спочатку до свого кабінету математики (бо я математику викладаю), – згадує ту страшну “екскурсію” Тетяна Іванівна, – а вони як сахнуться, й автоматами тицяють на роутер: “Что это?!”. У нас по всій школі Інтернет, у кабінетах роутери стоять у вигляді дисків. І коли увімкнена електрика, вони, звісно ж, пульсують. Ось на ці вогники солдати й зреагували. Якось дико було. Кажу: “Це роутери”. – “А что это?”. Пояснюю, що в навчанні наші учні користуються Інтернетом, тому роздаємо Wi-Fi по школі. Один із них, той, що Дена гукав, каже, що закінчив 9 класів, але практично не вчив інформатику. І що в нас така хороша школа, парти нові. А він сидів за партою, за якою ще його дід вчився. Там, каже, дід матюк написав, вишкрябав так той матюк на парті, що й досі видно. Спитала, звідкіля він. Назвав якийсь населений пункт, ніколи такого й не чула. Виявляється, село є таке у Сибіру”.

Загалом того разу до школи вломилося більше 10 військових. Пані Тетяна говорить, що їм припали до вподоби шкільні туалети. Росіяни попросили дозволу скористатися ними.

«Один пішов, а другий залишився біля мене й каже: “Удивительно, вы так свободно разрешили”. Я аж посміхнулася: якби на тебе автомат наставили, ти теж дозволив би”. Він на це промовчав, нічого не сказав”, – додала Тетяна Іванівна.

Дніпровський ліцей має високі показники роботи серед інших навчальних закладів громади. 75% його випускників стали студентами бюджетної форми навчання. У закладі було багато сучасного обладнання. Також у ньому знаходилась мапа світу, на якій працівники жовто-блакитними прапорцями позначали, у яких містах працюють та навчаються випускники. Одна з них навіть закінчила з відзнакою американський вуз. Також випускники ліцею часто продовжують навчання у вишах Польщі та Чехії.
Карту світу з прапорцями помітили і російські військові. Окупант на ім’я Ден сказав директорці, щоб вона нікому ніколи не розповідала про навчання випускників закордоном. Після цього росіяни покинули заклад.
20 червня минулого року місцеві гауляйтери “запросили” пані Тетяну до Білозерки, де повідомили, що тепер школи мають працювати за російським законодавством. Директорка організувала збори колективу ліцею та пояснила ситуацію. Дніпровські освітяни відмовився від співпраці з окупаційною владою й вирішили забрати додому шкільне обладнання і техніку.
Згодом у ліцеї з’явилась нова “директорка”, яка захотіла отримати апаратуру назад. Окрім цього, на бік ворога перейшли  завгосп і дві техпрацівниці. Але загарбникам не вдалося запустити у закладі освітній процес. Шкільні приміщення перетворилися на склади, які використовували військові.
9 листопада 2022 року окупанти покинули ліцей – за 2 дні до звільнення правобережної Херсонщини. Частину нової оргтехніки російські військові вкрали, а також спалили всі українські книжки та підручники.
Після цього село спіткало нове лихо – постійні обстріли, внаслідок одного з яких була пошкоджена будівля ліцею. 20 липня о 6 ранку “прилетіло” зі сторони тимчасово окупованої Голої Пристані. Один зі снарядів влучив поблизу кабінету біології. У 66 вікнах повилітали шибки.

Небайдужі мешканці Дніпровського провели тимчасовий ремонт ліцею. Люди мріють про повернення до мирного життя та відновлення роботи ліцею.

Фото: Вгору