Пандемія завдає удару по світовому порядку: як раніше жити вже не вийде
Політично-світоглядний устрій, що панує в західному світі, останні десятиліття виявився не готовий до тих викликів, які йому створює природа. Індивідуальне право, що розмилося до абсолютних абстракцій, не дає відповідей на ті питання, які постали перед суспільством. Кожна особа, яка, як правило, дуже далека від розуміння системи права, голосно кричить про порушення її свобод та інших привілеїв, до здобуття яких вона часто не приклала жодних зусиль.
Ліберальна система нам каже, що ми всі рівні від народження, маємо однакові можливості та ін. Так, це хоч і криво, але працювало як суспільно-політичний договір, але природі до цього діла немає. Коли мова йде про виживання виду як такого, то виживання кожної окремої особи зміщується на другий план. Це еволюційна даність. І зараз ми можемо спостерігати як людство розділяється в темі вакцинації на 2 основні групи. Політики, ЗМІ починають маніпулювати і зміщувати акценти. Там, де мова має йти про біологію і вірусологію, приплітають політику і право. Малограмотні фейсбучні писаки підхоплюють і роздувають цю тему, як з одного, так і з іншого табору. Але політична система – це лише абстракція, колективний договір, він постійно переглядався з моменту виникнення цивілізації. Ті групи, що не були гнучкими в своєму світогляді, спочатку ізолювалися, а потім зникали.
Ми дійшли до точки неповернення. Світ змінився, змінилась даність. Ті групи, або окремі громадяни, що виступають проти вакцинації зникнуть як вид. Лікарі, що записують ролики із закликами не вакцинуватись чи з критикою самої системи вакцинації, в недалекому майбутньому просто будуть визнані профнепридатними. Штамп про вакцинацію набере такої юридичної сили як, приміром, ідентифікаційний код чи серія та номер паспорту. Як наслідок, стати фізичним чи юридичним суб’єктом не маючи відмітку про вакцинацію буде просто неможливо. Питання не у тому, подобається мені це чи ні. Питання у тому, що змінилась сама реальність.
Еволюцію проходить не тільки наше тіло і мозок, а і політичний світогляд. Ми вимушені реагувати на ті виклики, що перед нами виникають.
В давньоєгипетській міфології була богиня Сехмет. Вона напускала хвороби та пандемії. Коли Сехмет прокидалась, то вона зносила все на своєму шляху і всі боги, як миші, ховались по норах, стараючись не попадатись їй на очі. В тому числі і верховний Ра.
Що це може означати для нас зараз в контексті пандемії? А те, що жити далі як раніше вже не вийде, настає новий цикл, час нових сенсів.
Наступна хвиля, що вже піднімається і набирається сили, – це екологічна катастрофа. Рішення, що будуть прийматися парламентами і урядами різних країн, ще більше обмежуватимуть права. Нам доведеться зменшувати споживання. І ті, що зараз виступають проти вакцинації, завтра ще більше будуть кричати, коли буде обмеження в таких вже звичних для нас речах, як одяг чи гаджети. Будуть вводитись квоти на різні групи товарів. Ми це вже спостерігаємо на прикладі поліетилену. А завтра нам скажуть, що ми можемо придбати лише 1 телефон на 3 роки чи 2 пари взуття на рік. Це знову потурання людського права. Але переживати не варто, саме поняття права зміниться. Багато чого стане не таким як зараз. Нам просто нікуди діватись.
Як свого часу неандертальська людина поступилась кроманьйонцю в еволюційному протистоянні, так само і зараз, певні групи людей просто вимруть. Бо смерть реальна, здається, вона навіть більш реальніша, ніж життя. Смерть не тільки біологічна, а і суспільно-політична. І ті люди, що вперто не хочуть бачити очевидне, чіпляються за абстракції і міфічну свободу, яку вони, насправді, ніколи і не бачили, сідають в Ковчег із свинцю і навряд чи допливуть до гір Араратських.
Михайло Чепура
