Пенсійна реформа від Гройсмана: що чекає на українських пенсіонерів

З’явився проект пенсійної реформи. Якою буде нова формула розрахунку пенсії, де візьмуть кошти на її підвищення та яким буде темп осучаснення.

На ці та інші питання відповідають молодший економіст Центру економічної стратегії Юлія Руда та голова бюджетного комітету громадської ради Міністерства фінансів України, президент Інвестиційної Групи “УНІВЕР” Тарас Козак, Юрій Кузовой, директор департаменту соціальної політики Федерації роботодавців України.

Юлія Руда, молодший економіст Центру економічної стратегії: “Уряд вніс на розгляд парламенту законопроект про пенсійну реформу.

Її філософія – менше можливостей раннього виходу на пенсію з більшою кількістю варіантів завдяки запровадженню гнучкого коридору виходу на пенсію. 

Залежно від того, скільки часу людина працювала легально, сплачуючи страхові внески, вона зможе вийти на пенсію в 60, 63 або 65 років. 

Так, з 2018 року: 

– у 60 років на пенсію зможуть вийти ті, хто має страховий стаж принаймні 25 років (за діючими правилами – 15);

– у 63-річному віці вихід на пенсію можливий при наявності стажу від 15 до 25 років.

Щороку до 2028 вимоги стажу збільшуватимуться на 1 рік, а у 2019 році додається ще один варіант виходу на пенсію: у 65-річному віці, якщо стаж складає від 15 років до 16 (і надалі – від 15 до мінімально необхідного стажу для виходу на пенсію в 63 роки). 

В кінцевому варіанті з 2028 року у 60 років на пенсію зможуть виходити ті, хто пропрацював 35 років. Тобто у наступному році деякі з тих, хто очікував вийти на пенсію, не зможуть цього зробити, а саме люди віком 60-62 роки, що мають стаж менше 25 років. 

Підвищення вимог до страхового стажу – не найпопулярніший крок, оскільки він приведе до фактичного підвищення пенсійного віку, який в Україні зараз є набагато нижчим, ніж в країнах Європейського Союзу. Але цей крок виконає дуже важливу функцію – детінізує робочі місця. Люди розумітимуть, що без мінімально необхідного стажу будуть позбавлені пенсій.

Друга важлива новація пенсійної реформи – перегляд формули розрахунку пенсії.

Розмір пенсії окремої людини залежить від двох речей. Перша – коефіцієнту заробітної плати, який відображає наскільки велику зарплату людина отримувала, тобто, як відносилася зарплата цієї конкретної людини до середньої зарплати по країні. Друга – коефіцієнту страхового стажу особи (відображає складову страхового стажу у розмірі пенсії)

От з 2008 року “вартість” кожного року страхового стажу розраховувалась шляхом множення на коефіцієнт 1,35. Зараз пропонується знову встановити його на рівні 1. 

Хто програє від цього?

У першу чергу, ті, що планують виходити на пенсію з 2018 року і надалі, отримуватимуть на 26% менше, ніж могли б при збереженні цього коефіцієнта. 

А от серед нинішніх пенсіонерів ніхто від зменшення цього коефіцієнту не постраждає. Перерахунок пенсій проводитимуть вже з урахуванням коефіцієнту 1, і ті, хто виходив на пенсію у 2015 та 2016 роках за розрахунком мали б отримати на 6% та 15% менше відповідно, але зменшення пенсій відповідно до норм Конституції неможливе. Пенсії для них залишаться незмінними.

Третя новація пенсійної реформи – відміна спецпенсій.

Спеціальні пенсії для держслужбовців, науковців, прокуратури, суддів та інших пільгових професій відміняються. Усі ці категорії переводяться на загальну систему обчислення пенсій. Єдиний виняток – це військові.

Загалом це має сприяти вирівнюванню конкурентних умов ринку праці та дати більше ресурсу для виплати звичайних пенсій.

Зрештою, четверта особливість пенсійної реформи – новий темп підвищення пенсій.

З 1 жовтня 2017 року відбудеться осучаснення пенсій. Це означає, що пенсії тих, хто вийшов на пенсію до 2015 року, будуть перераховані в залежності від більш високого рівня заробітної плати. По факту, внаслідок осучаснення “старі” пенсії збільшаться. 

В майбутньому нові пенсії збільшуватимуться відповідно до росту середньої заробітної плати в країні та інфляції. 

Пенсійна реформа від Гройсмана: коли почнуть рахувати по-новому і де візьмуть гроші на підвищення

Тарас Козак, голова бюджетного комітету громадської ради Міністерства фінансів України. Президент Інвестиційної Групи “УНІВЕР”, експерт РПР

21 червня уряд вніс у парламент законопроект №6614 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій”. Він передбачає проведення пенсійної реформи в Україні. 

Законопроект розроблявся в секретному режимі, Кабмін до останнього його не оприлюднював. На засіданні 17 травня міністри підтримали пенсійну реформу всліпу, законопроекту у членів уряду не було. Увесь цей час тривали погодження з міжнародними партнерами, а саме Світовим Банком та Міжнародним Валютним Фондом, вносилися певні зміни. 

В комплекті з законопроектом про пенсійну реформу йдуть ще три – №6615, №6616 та №6617. Кожен з них вносить зміни до Митного, Податкового та Бюджетного кодексів відповідно. 

Основна задача пенсійної реформи – підвищення чи “осучаснення” пенсій, перехід на нову єдину формулу розрахунку розміру пенсій. 

В результаті перерахунку великій частині пенсіонерів – за словами Прем’єр-міністра Володимира Гройсмана мова про 9 млн осіб – пенсії будуть підвищені на суми від 200 до 1000 гривень, і потім щорічно автоматично індексуватимуться відповідно до зростання середньої зарплатні по країні та до зростання інфляції. Правда, з законопроекту видно, що така “автоматична індексація” почнеться лише з 2020 року, тобто після виборів. А до того – як вирішить Кабінет Міністрів.

Якщо у когось пенсія зросте, і ні для кого не зменшиться, то виникає важливе запитання – де Пенсійний Фонд візьме кошти на таке підвищення? 

Адже, загальновідомо, що щорічний бюджет Пенсійного Фонду України зводиться з чималим бюджетним дефіцитом. Останні два роки він сягав близько 140 мільярдів гривень. І якщо на три останні місяці 2017 року (Закон повинен стати чинним з 1 жовтня цього року) кошти знайшлися внаслідок зростання ЄСВ від підвищення мінімальної зарплатні, то вже у 2018 році можуть виникнути суттєві проблеми.

У попередній версії законопроекту Кабмін планував, що починаючи з 1 січня 2018 року право на пенсію отримуватимуть значно менше наших громадян.

Справа в тому, що сьогодні кожен українець, який досяг віку 60 років, має право на пенсію. Так, особа формально повинна мати 15 років страхового стажу. Але до 2004 року страховий стаж визначається не за місяцями сплати внесків до Пенсійного Фонду, а прирівнюється до трудового стажу, тобто підтверджується трудовою книжкою, довідкою з роботи чи дипломом про освіту. І навіть якщо внесків мало, і останні роки людина не працювала, її пенсія все одно “дотягується” до мінімальної. 

У разі ухвалення задумів Уряду, ситуація мала змінитися. З 1 січня 2018 року щоб вийти на пенсію за віком по досягненні 60 років, мінімальний страховий стаж особи має перевищувати 25 років. 

Але втрутився президент, і в тексті законопроекту з’явилася фраза про трирічний пільговий період (2018-2020 роки), коли у таких випадках громадянин отримуватиме соціальну допомогу з державного бюджету в розмірі мінімальної пенсії. 

Якщо протягом цього періоду людина працюватиме і страховий стаж перевищить 25 років, то замість такої допомоги буде призначена пенсія за віком. Якщо ні – то доведеться працювати до 65 років. 

А якщо і в 65 років страхового стажу буде менше 15 років, то пенсії не буде. Можливо, буде соціальна допомога нужденним громадянам, але знову ж таки не з Пенсійного Фонду, а з державного бюджету.

Ще одним джерелом економії коштів Пенсійного Фонду є зниження вартості року стажу з 1.35% до 1%, починаючи з розрахунку пенсій для осіб, які отримають право на пенсію за віком з 2018 року. 

В подальшому зазначене зниження вартості року призведе до важливої зміни в нарахуванні пенсії, а саме про коефіцієнт заміщення (КЗ) зарплатні пенсією. Він відображає те, яку частку зарплатні при виході на пенсію отримуватиме особа у вигляді пенсії. Якщо сьогодні перша отримана пенсія складає приблизно 50-60% (тобто коефіцієнт 0,5-0,6), то при запровадженні нової моделі коефіцієнт заміщення знизиться до приблизно 0.4. А з часом, внаслідок подальшого погіршення демографічної ситуації – до 0.3 і нижче. Отаке “підвищення” пенсій.

Єдиним можливим виходом з ситуації, що склалася, на мій погляд є негайне запровадження обов’язкового накопичувального рівня пенсійної системи. Так, як це працює в усіх розвинених країнах світу. Але ця система не дасть миттєвого результату, зростання пенсій відбудеться через 15-20 років.

Пенсійна реформа: хто втратить право на пільгові пенсії

Юрій Кузовой, директор департаменту соціальної політики Федерації роботодавців України.

В рамках запропонованої урядом пенсійної реформи ряд пенсіонерів втратять право на отримання пільгової пенсії.

Відміна спеціальних пенсій торкнеться судів, прокурорів, державних службовців, науковців. З 1 січня цього року до цих професій будуть застосовуватися загальні вимоги по стажу та віку для виходу на пенсію. Зараз їхні пенсії вищі, ніж у звичайних пенсіонерів.

Виняток складуть пільгові категорії населення, які належать до так званих списків 1 та 2, затверджених Кабінетом міністрів. Мова про машиністів, бригадирів, сталеварів, вантажників і багато інших професій. Вони й надалі зможуть достроково виходити на пенсію. Однак тут є певна заковика.

Чинне законодавство виписане так, що зараз ці категорії мають право виходити достроково на пенсію за 5/10 років до настання пенсійного віку. 

Сьогодні складається парадоксальна ситуація: через подовження страхового стажу пенсійний вік розмивається. 

Фіксація чіткого віку виходу на пенсію для категорій зі списків 1 і 2 призведе до того, що з часом більшість людей будуть виходити на пенсію в 65 років, а дострокова пенсія призначатиметься вже за 10 або за 15 років до виходу на пенсію. Момент соціальної справедливості у цьому випадку сильно кульгає.

Таких пенсіонерів нараховується на сьогодні близько 3 мільйонів осіб.

VoxConnector спеціально для Білозерка.Інфо