Поховання під обстрілами: як долають виклики війни жителі прифронтових громад

Повномасштабна війна з Росією перетворила життя мешканців прибережних населених пунктів Херсонщини на справжнє пекло. Через складну безпекову ситуацію у звільнених громадах люди навіть не можуть належним чином провести в останню путь рідних та знайомих.

Окрім того, перед близькими покійних постають такі проблеми, як оформленням документів для поховання, відсутність доступу до ритуальних послуг, а також висока вартість останніх.

Як долають ці проблеми жителі правобережної Херсонщини – читайте у нашому ексклюзивному матеріалі.

Ритуальні служби працюють

Староста Олександрівки Станіславської громади Наталя Каменецька розказала нашому виданню про те, як у селі проходять поховання під час війни.

“Ми знаходимося у зоні активних бойових дій, тож це все ускладнює. Наприклад, проблемою є те, що не кожен священик погодиться під обстрілами та прицілом дронів відспівувати мерця. Але намагаємося все-таки якось домовитися про це, бо наша місцева церква зруйнована російськими обстрілами, у Станіславі теж немає священика”, – ділиться староста.

За словами пані Наталі, сам процес поховання відбувається дуже швидко, щоб не наражати людей на небезпеку. Великим плюсом є те, що у Станіславі є приватне підприємство, яке надає ритуальні послуги.

“Якщо у когось померли родичі, то не треба їхати в Херсон чи Миколаїв – все необхідне можна замовити на місці. Ця ж фірма надає робітників, які копають могилу, а також можна у них придбати всю похоронну атрибутику, орендувати транспорт. Хоча нещодавно їхній бусик теж атакував російський дрон, але, слава Богу, всі цілі та продовжують працювати”, – говорить Наталя Каменецька.

Процедура видачі свідоцтва про смерть лишилася такою ж, як і до війни. Наприклад, якщо літня людина помирає своєю смертю, то сімейний лікар з амбулаторії робить огляд тіла і видає довідку. Потім родичам потрібно оформити свідоцтво про смерть. Це, на щастя, можна зробити у старостаті.

“Якщо ж людина загинула внаслідок російських обстрілів, то рідні з допомогою ритуальної служби везуть тіло на Старостіна в Херсон, там по місцю все оформляють, а потім для поховання доставляють знову в Олександрівку”, – говорить староста.

З війною ціни на ритуальні послуги зросли, але це стосується не лише Херсонщини, а й всієї України.

“Послуги – автомобіль, яма, труна, хрест, табличка, вінок, покривало, подушка тощо – коштують наразі у Станіславській ритуальній службі мінімально в межах 11250 грн”, – каже Наталя Каменецька.

Після отримання свідоцтва про смерть рідні покійника можуть звернутися до Пенсійного фонду в будь-якому населеному пункті і отримати на карту виплати у розмірі двох пенсій. Якщо людина загинула через російську агресію, то Херсонської ОВА виплачує родичам 30 тис. грн.

“Під час окупації не мали змоги навіть гідно поховати людину”

Через важкі випробування довелося пройти мешканцям Правдинського стростинського округу Білозерської громади. У період окупації та активних бойових дій місцеві навіть не мали можливості поховати загиблих чи поранених традиційним способом.

Селяни пам’ятають шокуючі випадки, коли окупанти вбивали людей та не давали можливості забрати їхні тіла з місця злочину, щоб придати землі. Звичну церемонію поховання не могли провести навіть для тих, хто пішов із життя через вік та хвороби.

Як розповіла місцева староста Любов Василівна Шевченко, у травні 2022 у селі помер старенький дідусь. Пенсіонера довелося ховати у звичайному мішку, адже навіть домовини ніде було дістати. А згодом через проблеми з документами довелося робити ексгумацію тіла.

“Тоді просто наша медсестра зафіксувала, що помер ненасильницькою смертю, та й по всьому. А вже у 2023 році робили ексгумацію тіла, бо треба було свідоцтво про смерть отримати. У дідуся залишилася дружина, яка успадкувала майно”, – говорить староста.

Сьогодні, якщо помирає хтось із місцевих, то факт смерті фіксує лікар у Миролюбівці та поліція. Потім з цими документами треба їхати за свідоцтвом про смерть до РАЦСу, в Херсон або Миколаїв. Мешканці Правдинського старостату зазвичай їдуть до сусіднього міста, адже там більш безпечна ситуація.

“Наразі ритуальні послуги у нас ніхто не надає, треба їхати до Миролюбівки, там при церкві є магазин, в якому можна купити все, що потрібно для поховання”, – говорить Любов Василівна.

У Надеждівці допомагають рідним загиблих військових

Власної ритуальної служби немає і в Надеждівському старостинському окрузі Білозерської громади, тож місцеві також звертаються за необхідною атрибутикою до магазину у Миролюбівці.

“Священик у нас є свій, при церкві святого Миколая. Його дуже поважають, це освічена та чуйна людина. Тож відспівувати померлих є кому. А місцевий мешканець Сергій копає ями на цвинтарі”, – говорить староста Надеждівкського округу Олександр Івченко.

Також керівник розказав про складний випадок з оформлення документів на поховання воїна з Надеждівки. Чоловік був важко поранений, лікувався у шпиталях Дніпра та Києва. Проте 19 жовтня 2024 року, на жаль, помер.

 “Це був зовсім молодий чоловік, 1989 року народження. Родичі хочуть поховати його у Надеждівці. Тут мешкає його батько, мати нещодавно померла, була паралізована, довго хворіла. Після смерті захисника постала проблема з перевезенням тіла. Загалом похованням має займатися військова частина, в якій він служив, але то може бути довга справа. Тож родина почала збирати необхідні документи, щоб пришвидшити процес. Ми зі своєї сторони пообіцяли, що викопаємо безкоштовно яму на кладовищі та поховаємо його біля тих хлопців, які загинули у Бузковому парку”, – говорить Олександр Івченко.

Нові послуги на цвинтарях Херсонщини

З початку війни частина мешканців Херсонщини вимушена була виїхати з регіону. Проте бажання переселенців доглядати за могилами рідних не зникло. Тож на основі цього запиту у громадах з’явилася нова послуга з прибирання на кладовищі.

Наразі у соцмережах є багато пропозицій викосити траву, винести сміття та помити пам’ятники на цвинтарях. Оплата – після фотозвіту виконаних робіт.

Судячи з відгуків, багато людей, які виїхали в інші регіони, активно користуються цими послугами. Тому що українці завжди шанують пам’ять померлих і не можуть допустити, щоб місця поховання рідних були занедбаними, навіть під час війни.

Олена Бджола