Права та обов’язки біженців в Україні
Згідно зі ст. 26 Конституції України іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов’язки, як і громадяни України, — за винятками,
встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.
08 липня 2011 р. Верховною радою України прийнято Закон № 3671-VI «Про біженців та осіб, які потребують додаткового захисту».
Відповідно до даного Закону Україна надає захист іноземним громадянам і особам без громадянства, які його шукають на її території, шляхом:
• визнання біженцем;
• визнання особою, яка потребує додаткового захисту;
• визнання особами, які потребують тимчасового захисту.
Згідно з положеннями Закону біженцем може бути визнана особа, яка не є громадянином України і внаслідок обґрунтованих побоювань стати жертвою переслідувань за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до певної
соціальної групи або політичних переконань перебуває за межами країни своєї громадянської належності та не може користуватися захистом цієї країни або не бажає користуватися цим захистом внаслідок таких побоювань, або, не маючи громадянства
(підданства) і перебуваючи за межами країни свого попереднього постійного проживання, не може чи не бажає повернутися до неї внаслідок зазначених побоювань.
Особа, яка потребує додаткового захисту, — особа, яка не є біженцем відповідно до Конвенції про статус біженців 1951 року і Протоколу щодо статусу біженців 1967 року та цього Закону, але потребує захисту, оскільки така особа змушена була прибути в Україну
або залишитися в Україні внаслідок загрози її життю, безпеці чи свободі в країні походження через побоювання застосування щодо неї смертної кари або виконання вироку про смертну кару чи тортур, нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження чи покарання або загальнопоширеного насильства в ситуаціях міжнародного або внутрішнього збройного конфлікту чи систематичного порушення прав людини і не може чи не бажає повернутися до такої країни внаслідок зазначених побоювань.
Особи, які потребують тимчасового захисту, — іноземці та особи без громадянства, які масово вимушені шукати захисту в Україні внаслідок зовнішньої агресії, іноземної окупації, громадянської війни, зіткнень на етнічній основі, природних чи техногенних
катастроф або інших подій, що порушують громадський порядок у певній частині або на всій території країни походження.
Детально права та обов’язки біженців зазначено у Законі України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту». Так, згідно зі ч. 1 ст. 13 цього Закону особа, стосовно якої прийнято рішення про оформлення документів для вирішення
питання щодо надання статусу біженця, має право на:
-тимчасове працевлаштування, навчання, медичну допомогу у порядку, встановленому законодавством України;
-проживання у родичів, у готелі, піднайом житлового приміщення або користування житлом, наданим у пункті тимчасового розміщення біженців;
-правову допомогу.
-конфіденційне листування з УВКБ ООН та право на відвідання співробітниками УВКБ ООН;
-інші права, передбачені Конституцією та законами України для іноземців та осіб без громадянства, які законно перебувають на території України.
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» особа, якій надано статус біженця, має рівні з громадянами України права на:
– пересування, вільний вибір місця проживання, вільне залишення території України, крім обмежень, встановлених законом;
– працю;
– провадження підприємницької діяльності, не забороненої законом;
охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування;
– відпочинок;
– освіту;
– свободу світогляду і віросповідання;
– направлення індивідуальних чи колективних письмових звернень або особисте звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб цих органів;
-володіння, користування і розпорядження своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності;
– оскарження до суду рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб;
звернення за захистом своїх прав до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини;
– безоплатну правову допомогу в установленому порядку.
Біженці та особи, які потребують додаткового захисту, мають рівні з громадянами України права у шлюбних та сімейних відносинах.
Біженці та особи, які потребують додаткового захисту мають право на одержання грошової допомоги, пенсії та інших видів соціального забезпечення в порядку, встановленому законодавством України, та користування житлом, наданим у місці проживання.
Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» особа, якій надано статус біженця в Україні, зобов’язана:
1.Подати центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, відомості,
необхідні для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту;
2.Відбути до визначеного місця тимчасового проживання у разі одержання направлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту;
3.Проходити медичне обстеження на вимогу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту;
4. З’являтися до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, у визначений ним строк;
5.Повідомляти центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, про свої поїздки за межі адміністративно-територіальної одиниці України, на території якої вона проживає.
Особи, яких визнано біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, користуються тими самими правами і свободами, а також мають такі самі обов’язки, як і громадяни України, крім випадків, установлених Конституцією та законами України, а
також міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
Особи, яким надано тимчасовий захист, мають право на:
– безоплатне проживання у придатних для тимчасового перебування місцях
– забезпечення достатнім харчуванням, ліками, одягом з урахуванням спеціальних потреб дітей, у тому числі новонароджених, осіб із захворюваннями, осіб похилого віку;
– отримання роботи в Україні на строк, на який надано тимчасовий захист;
– отримання грошової допомоги, якщо в них немає інших доходів в Україні;
– свободу пересування територією України на тих самих умовах, що визначаються законами України для іноземців та осіб без громадянства, які перебувають на території України на законних підставах;
– безоплатну невідкладну медичну допомогу в державних закладах охорони здоров’я;
– добровільне повернення в країну походження;
– подання заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, у порядку, встановленому цим Законом;
– отримання інформації про свої права та обов’язки рідною або зрозумілою їм мовою;
– користування іншими правами, які їм гарантуються відповідно до міжнародних договорів, законів та інших нормативно-правових актів України.
А також нагадуємо, що за безоплатною правовою допомогою можна звертатися до відділу «Білозерське бюро правової допомоги» Херсонського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, який знаходиться за адресою: смт
Білозерка, вул. Свободи, 108, тел.: (05547)3-32-60 , (068)364-86-28 або за скайп зв’язком: Білозерське бюро правової допомоги (bilozerske@legalaid.ks.ua)
