Про страхування – без маски

Мій шлях нелегкий, але я йду, в обличчя мені вітер і хуртовини, але вірю я, що я дійду, до призначеної мені цілі …  Юрій Kолчак

Іноді в житті ми граємо різні ролі, але тільки не свою. Я теж такою була, шукала завжди нові проекти. Була активною, завжди кудись бігла. Навчалася у ВУЗі і освоювала професію, яка мені не подобалася, хотіла стати кондитером – диплом вже маю, але це вже інша історія, зате там зустріла любов свого життя Назаренко Сергія.

Одного дня у далекому 2008 році мене запросили на зустріч «Є цікава ідея», я пішла, тому що довіряла людині, яка запросила мене. Під час зустрічі мова йшла про накопичувальне страхування життя. Я відразу цю ідею сприйняла на “ура” і подумала про свою дитину – доньці на той момент був 1 рік. І в мене виникло бажання накопичити своїй дитині на навчання, щоб вона вчилася в тому ВУЗі, який вибере сама, а не на який вистачить грошей.

Так відбулося моє перше знайомство з накопичувальним страхуванням життя. Я почала будувати свій бізнес в цій справі тільки тоді, коли почала вивчати рейтинги, закони, юридичні та всі наступні нюанси. У той момент ми з моєю колегою відкрили свій офіс і почали «страхувати», багато моїх знайомих покрутили біля скроні, говорили, що це «лохотрон», «піраміда». Настала світова криза, моя партнерка по бізнесу поїхала в Крим жити, а я залишила цю затію, подумала не моє. Але накопичувальну програму для доньки я продовжувала платити, бо я в це дуже вірила. Хоча був ще один важливий момент: мій чоловік впродовж трьох років майже кожного дня мені говорив, що я витрачаю гроші незрозуміло куди, нас кинуть і т.д. Його думка кардинально змінилася, коли донька зламала руку в 2011 році і нам виплатили 2000 грн. Життя триває, а ми продовжуємо накопичувати.

Коли 2015 році ми переїхали жити в Київську область, мій чоловік сказав: “Давай накопичувальну страховку сину оформимо, все найкраще – дітям”. Він нарешті зрозумів силу накопичення.

У березні 2019 року я вирішила здійснити свою дитячу мрію і стати кондитером, що кардинально змінило моє життя. На одному з івентів познайомилася з Бохінскім Юрієм. Так вдруге я стикнулася з накопичувальним страхуванням життя і з компанією «Metlife». Тепер я подумала про себе – і взяла накопичувальну програму собі. Півроку я думала, примірялася і приймала рішення про роботу фінансовим консультанто або як кажуть страховим агентом, хоча мені найбільше подобається “людиною, яка пропонує захист Вашій родині”. Я довго себе запитувала, чим я хочу займатися, і я зловила себе на думці, що мені подобається допомагати людям. Напевно, всі ці роки я грала не свою роль.

І ось я спробувала себе в ролі фінансового консультанта: я призначала зустрічі, дзвінки, але не було результату. Мені мій наставник говорив: «Наташа, будь собою, говори простіше, зрозумілою мовою” Але як? Я не знаю. Та я знаю, що неприродність і фальш відразу відчувається, сама не люблю, коли обманюють, і люблю чесність.

Голова кипіла від того, що відбувається, але в один день я прийняла для себе рішення: я хочу допомагати людям, я хочу займатися цією справою – накопичувальним страхуванням життя. Так як це в першу чергу фінансовий захист для моєї Сім’ї.

Страхування допомагає вирішити багато питань, які стосуються:

• Навчання дітей в тому ВУЗі, де вони хочуть.
• Захист від форс-мажорних обставин, таких як лікарня, наприклад.
• Пенсійного захисту, щоб наші пенсіонери, виходячи на пенсію могли відпочивати, а не працювати, щоб вижити.
• Страхування, коли виходячи з дому кожен знав, що його сім’я захищена і в неї є подушка безпеки, рятувальний круг або просто резерв на ті обставини, які ми не плануємо в своєму житті.
• І ще 25 пунктів, які закриває накопичувальне страхування життя.

“Чому я вирішила цим займатися?” – запитаєте ви.

Я розумію і знаю, що наші люди не мають ніякого захисту (соціального, медичного, хоча до сих пір вірять, що про них хтось має потурбуватися). Це сумно, але це факт. Проаналізуйте, що ви думаєте, коли бачите крик про допомогу на лікування або операцію. “О боже!Хоч би зі мною такого не сталося”. Правда ж? Дай Бог, щоб не сталося. А бували випадки, коли продавалося все майно, аби врятувати рідну людину.

Не хочу нікого лякати, але є певна статистика. Тільки задумайтеся над цими цифрами. За статистикою причинами смерті в Україні є:

1. Хвороби серця та кровоносних судин (1 з 3)
2. Пухлини та новоутворення (1 з 7)
3. Зовнішні фактори (самогубство, ДТП, отруєння, нещасні випадки) (1 з 12)
4. Хвороби ОРГАНІВ травлення та дихання
5. Інфекційні хвороби
6. Хвороби нервової та статевої системи
7. Ендокринні хвороби
8. Вроджені дефекти розвитку та інше.

Для себе я зрозуміла, що наш добробут залежить від нас самих. Захист нам потрібен, як повітря. І я в свою чергу буду робити все можливе, щоб якомога більше людей були під захистом і впевнені в завтрашньому дні. Це не передвиборча обіцянка. Ні, це – моя місія, мрія, щоб жителі України вийшли зі злиднів, щоб вони не боялися йти до лікаря, коли захворіють.

Краще мати захист і ним не скористатися, аніж не мати і потім не знати, що робити, якщо він знадобиться. Я не соромлюсь розповідати людям про те, чим я займаюсь. Тому що впевнена в страховій компанії та продуктах, що вона пропонує. В моїй сім’ї було 3 страхових випадки і всі виплати ми отримали.

Я знімаю маску і кажу правду, я пропоную захист, а не страхи. Моя сім’я вся під захистом. А ваша?

Фінансовий консультант з індивідуального планування Наталя Назаренко