Розповімо про нашого бухгалтера

Цю тендітну жінку ми звично бачимо щодня, коли вона поспішає на роботу до сільської ради рано-вранці. Коли біжить до доньки, щоб чимось допомогти. Коли у вихідні поспішає на автобус – у місто до сестри. Безвідмовна – виконає будь-яке завдання головного бухгалтера чи сільського голови. Завжди пунктуальна, невгамовна – саме така наша трудівниця Євгенія Петрівна Поливода. Ось уже 42 роки вона працює бухгалтером у сільській раді – з дня заснування (у 1974 році) Радянської сільради. 
Народилася у 1940 році в сім’ї простих селян у Рівненській області. У зеленому затінку лісів пройшло воєнне дитинство Євгенії. А у 1949 році, коли почалася відбудова зруйнованого сільського господарства, разом з іншими завербованими селянами, котрі сподівалися на краще життя, сім’я помандрувала на Херсонщину. Спочатку осіли в Каланчаку. Тут виділили гроші на хату, корову. Так степова Херсонщина стала рідним краєм для Євгенії. Вже у Білозерці в 1956-1957 роках вона закінчувала середню школу. Потім працювала на бавовняному комбінаті і навчалася у кооперативному училищі. Коли сім’я оселился у Радянському, Євгенія стала завідуючою магазином у Червоному Подолі. Непросто було в ті часи працювати у торгівлі. Молода дівчина зіштовхнулася з багатьма проблемами і труднощами цієї професії. Тому перейшла до радгоспу «Радянська Земля», де працювала бухгалтером. Так починалася бухгалтерська кар’єра Євгенії Петрівни. Була вона головним бухгалтером сільської ради, тепер опікується дитячим садочком. 
У кожної сільської жінки доля нелегка. Так і у нашої Петрівни: чоловік Василь був шофером, підростали двоє дівчат, обходила домашнє господарство, радгосп наділяв сапати буряки чи вибирати помідори. Встигалося все: дітей зібрати у садочок чи школу, ще й на посиденьки біля двору знаходилася хвилина. Ставили п’єси у місцевому клубі, співали в хорі, ходили в гості один до одного, толокою ліпили хати, косили сіно, справляли весілля, проводжали в армію. І все це з гумором, жартами, піснею. «Найпершими співаками, найголосистішими були Люба Лелюк, Люда Ревенко, Тамара Мельничук, Варвара Рідкоборода, Ніна Борейко, Микола Мельничук, Ольга Дев’ятко, Володимир Мілецький… Може, кого забула, хай мені пробачить… – згадує своїх друзів Євгенія Петрівна, – нелегко нам було, але ми ніколи не падали духом». І зараз вона самокритична, дисциплінована, енергійна, загартована життєвими труднощами, не піддається рокам і дасть фору будь-кому з молодих! 
Євгенія Петрівна допомогла у професійному становленні нашим теперішнім бухгалтерам Ярославі Михайлівні Ільницькій та Галині Афанасіївні Сотніченко. Ми бажаємо своєму бухгалтеру добра і здоров’я, міцних нервів, добробуту. Хай улюблена професія дарує впевненість і задоволення! 

Світлана Єременко, 
завідувач Радянської сільської бібліотеки