Село, де кожен – бізнесмен
В селі Снітків Мурованокуриловецького району ви не знайдете жодної безгосподарської хати чи клаптика землі. І все завдяки сільському голові, який присадив свою громаду на фруктово-ягідний бізнес. Тепер кількість жителів зростає щодня. Адже тут є головне – робота. За останні 2-3 роки в Сніткові створено понад 200 робочих місць, і сільки ж ще планується (населення села становиь 650 чоловік). І той, хто нещодавно виїхав з села у пошуках кращого життя, повертається назад на Батьківщину. Люди самі обирають де їм працювати – стільки тут вакансій. Відбулося омолодження села. Відсоток дітей у Сніткові тепер утричі більше, ніж у сусідньому, значно більшому селі. Довелось навіть вдвічі розширяти дитячий садочок.
Почали у 2011 році з маленького навчального семінару при облдержадміністрації для сільських голів на тему розробки стратегій розвитку громад. Вікор Ольшевський, сільський голова з багатим життєвим досвідом, замислився, як зробити, щоб люди не хотіли покидати село. Тут є головне – земля, і потрібно було знайти спосіб її раціонального використання,задіявши максимум робочих рук. Він почав генерувати ідеї: який же продукт можна вирощувати, щоб потребував багато трудового ресурсу, та щоб отримувати гарний прибуток? Підказав кум, Володимир Нечитайло, який першим заклав у Сніткові приватний яблуневий сад на 5 га. Коли довелося залучати односельців до посадки дерев, голова побачив, яка це трудомістка справа. Тоді й збагнув, як працевлаштувати земляків.
– Дивитись, як село занепадає, вже не було сил. Не було роботи, і деякі сімї виїжджали, інші розвалювалися. Я не хотів, щоб моя територія знелюдніла, -розповідає Вікор Ольшевський. – Ідея садівницва та ягідництва підходила якнайкраще.
Наступний, не менш важливий етап –зацікавити інвестора посадити сади саме на цій териорії. Щоб вас почули і побачили – потрібна реклама і гарна промоція. Допоміг випадок і розсудливість. Між селами Долиняни, Снітків і Супівка росте відоме в Україні поле диких жовтих ірисів. Коли телевізійники приїхали знімати сюжет про це місце, Вікор Валентинович дав інтерв’ю, в якому заявив, що має 200 га вільних земель під садівницво і ягідницво та запрошує до себе інвесторів.
– Землею почали цікавитись фермери. Але вирощування пшениці потребує невеликих трудових ресурсів, тому доводилось їм відмовляти. Тим паче, що в наших районах глиняний грунт і він ідеально підходить для садів, – продовжує сільський голова Сніткова. – Згодом землею зацікавився інвестор з Вінниці Сергій Українець. Він вивчив рельєф, наявність під’їзних доріг, електромережі, водопостачання, зробив аналіз ґрунту. Започаткував тут товариство «Тріада-МК» і фермерске господарсво «Щедрий хутір». А згодом почалася посадка саду, малини, полуниці, суниці, лохини, смородини.
В селі майже кожен бізнесмен
На сьогодні така стратегія для Сніткова перетворилася у 20 млн. грн. залучених інвестицій. Роботи вистачає: 160 га саду, 14 га приватних садів, 20 га малини, 14 га лохини і 10 га полуниці. Посаджено вже на фермерських землях 13 га вишні. А це дає можливість створити ще більше робочих місць.
Проте не лише залучення інвестора та створення робочих місць стало основою стратегії розвитку села. Тут садово-ягідною справою займаються майже всі господарі.
– Всі мають коло хати, чи в полі клаптик землі, -веде далі мову Вікор Ольшевський. – Інвестор вирішив скористатись цим. В рамках соціальної програми кожному господарю безкоштовно роздав посадковий матеріал. Спеціалісти провели навчання, як правильно висаджувати та доглядати за сажанцями. Люди зацікавились, тим паче що тут є і пункт прийому товару. Так і створився кластер – об’єднання виробників з однаковим кінцевим продуком. Коли у вас багато однакової продукції, ще й найвищої якості, вам не треба шукати ринок збуту – до вас покупці самі приїздять.
Люди відчули перевагу такого бізнесу, і на городах замість звичної картоплі та кукурудзи красується малина, смородина,полуниця.
Саджанці снітківцям надав Інститут садівництва та ягідництва, що на Вінниччині. До прикладу, на 3 сотках можна розмістити 200 кущів смородини. Один кущ на наступний рік може дати 1,5-2 кілограми. З 200 кущів матимете 3 центнери. Якщо продати оптом по 10 грн. за кілограм, отримаєте 3 тис.грн прибутку. А через кілька років дорослий кущ даватиме 8-10 кілограмів урожаю. Перспектива очевидна.
Нещодавно в селі завершили будівництво водогону. Він з’явився завдяки участі в грантовій програмі швейцарсько-українського фонду «DESPRO».І хоча за умовами проеку населення громади має становити не менше тисячі осіб, представники програми повірили Сніткову, бо побачили перспективу і можливості.
– Бюджет проекту становив 1,8 мільйона. Це вчетверо більше за річний бюджет села. Та я дістав ці кошти! Значно допоміг Вінницький обласний фонд сприяння інвестиціям і будівницву, який надав нам кредит на пластикові труби під 3% річних. Півмільйона зібрала громада, 88 тисяч – грант, 300 тисяч виділили з обласного бюджету, по 50 тисяч – з районного та сільського. Отак і побудувався водогін! Тепер у нас умови проживання не гірші, ніж в місті, – підсумовує сільський голова.
До речі, найближчим часом товариство «Тріада-МК» планує запустити лінію з виготовлення свіжих ягідних фрешів без консервантів у Мурованих Курилівцях. Це буде органічна продукція, максимально наближена до європейських стандартів якості. Адже консервантами слугуватимуть кислі сорти полуниці, які спеціально для цього вирощують у Сніткові.
Отож перспектив та планів у Снітківської громади ще багато. Вони є гарним прикладом для наслідування. Сюди переймати досвід приїздять з усієї України, а застати сільського голову на робочому місці майже неможливо. І поки ВОАОМС вивчали як відродити українське село, Віктор Валентинович зустрічав гостей з Полтави.
Джерело: ВАОМС
