Сергій Король: “В період окупації Білозерки російські військові зривали з форми рятувальників українську символіку та били прикладом по спині”
Війна змінила ставлення мешканців Білозерщини до роботи спеціалістів ДСНС. Сьогодні люди називають рятувальників справжніми героями без зброї, адже від них залежать життя сотень мешканців прифронтової території. Про роботу Білозерського підрозділу ГУ ДСНС у Херсонській області нашому виданню розповів начальник служби Сергій Володимирович Король.
– У період окупації Херсонщини спеціалісти ДСНС – єдині з представників силових структур, хто залишився на робочому місці та продовжував виконувати свої професійні обов’язки. Через які випробування довелося пройти білозерським рятувальникам, коли у громаді панували вороги?
– Наша служба працювала у звичному режимі. Не зважаючи на моральний та силовий тиск окупантів, ми продовжували носити українську символіку на форменому одязі та отримували грошове забезпечення від Державної служби України з надзвичайних ситуацій.
На початку березня 2022 року до нашого підрозділу під’їхав БТР із росгвардією, почали розпитувати нас про грошове та матеріальне забезпечення пожежно-рятувальної частини. Ми відповіли, що грошове забезпечення отримуємо досить гідне, а техніка хоч і не зовсім нова, але в гарному технічному стані. Порівнявши наше грошове забезпечення зі своїм, вони сказали, що якщо ми перейдемо на їх сторону, то вони будуть платити не менше, а навіть більше Обіцяли ранній вихід на пенсію, доступне житло, а мені ще й службове авто.
Я спілкувався з ними виключно рідною мовою. Оскільки на амуніції в декого були камери, вони агресивно реагували на це, називали націоналістом та погрожували прострілити руки та ноги, якщо не буду розмовляти російською. Начальник караулу, який знаходився на чергуванні переводив їм те, що я говорив, завдяки цьому вони трохи заспокоїлись. Проте сказали, що все-таки змусять мене розмовляти так, як їм потрібно. Вдруге після подібного візиту військові рф погрожували знести паркан, який у нас був пофарбований у жовто-блакитний колір, а мене покарати за те, що я підбурюю весь особовий склад не переходити на їхній бік. Загалом до нашого підрозділу було 8 таких візитів. До речі, коли наші рятувальники проходили перевірки на російських блокпостах, військові рф зривали українські прапори з їхньої форми, часто били прикладом по спині та по ногах.
– З якими труднощами довелося боротися після звільнення громади?
– Найбільшою проблемою після звільнення населених пунктів правобережної Херсонщини для нас стала відсутність пожежно-технічного обладнання, інструментів та побутової техніки, яку ми роками накопичували для сталого функціонування підрозділу.
Російські військові вивезли нові автомобільні шини, електроінструмент (кутові шліфувальні машинки, електродрилі, бензопили, апарати на стисненому повітрі та ін.).
Надзвичайно ускладнювала роботу відсутність стільникового зв’язку, оскільки громадяни не могли повідомити нам вчасно про виникнення пожежі або надзвичайні ситуації. Також через численні пориви внаслідок обстрілів не всюди працювали пожежні гідранти. Грунтові дороги, поля та посадки були заміновані, що перешкоджало безпечно здійснювати гасіння в екосистемах. Як наслідок – вогонь знищив значні площі сухої рослинності.
На фото – форма російських рятувальників, яку знайшли в приміщенні Білозерського підрозділу ДСНС після звільнення громади.
На фото – білозерські рятувальники знімають пропагандиські зображення з білбордів.
– Як вплинула окупація та активні бойові дії у громаді на штатну чисельність підрозділу?
– Наш підрозділ працює у штатному режимі 24/7 та реагує на всі виклики, які надходять через лінію 101 та 112.
Після деокупації Білозерської громади штат підрозділу був укомплектований на 70% (з 21 особи працювало лише 15). Станом на сьогодні кількість фахівців зросла до 28, вакантними залишаються ще три посади.
На жаль, серед наших колег з ГУ ДСНС у Херсонській області велика кількість поранених та загиблих спеціалістів. Рятувальники отримали важкі поранення як під час ворожих обстрілів, так і в процесі розмінування територій.
Наш підрозділ також неодноразово потрапляв під обстріли. Зокрема, 26 серпня 2023 року, під час гасіння господарчої споруди та житлового будинку в селі Дніпровське, окупанти завдали повторного удару. Снаряд влучив прямо біля рятувальників. Четверо наших вогнеборців отримали контузії легкого ступеню, ще один – легко-середнього. Осколками також було пошкоджено пожежний автомобіль.
– Це був найбільш складний випадок у роботі білозерських рятувальників з початку війни?
– На мій погляд, найбільш складним випадком був виїзд на гасіння станції технічного обслуговування в селі Станіслав влітку 2022 року. Російські військові намагалися змусити нас під дулами автоматів гасити військові вантажівки з боєкомплектами. Проте, не зважаючи на погрози та застосування сили, особовий склад відмовився від гасіння. Рятувальники добре розуміли, що можуть загинути внаслідок розльоту снарядів.
Складних моментів у нашій роботі сьогодні чимало, адже кожного разу, вирушаючи на виклик, наші спеціалісти ризикують життям.
На фото – робота спеціалістів Білозерського підрозділу ДСНС під час ліквідації наслідків ворожих атак та підтоплення.
– До війни на рятувальну службу у держави часто не вистачало належного фінансування. Чи змінилася ситуація наразі?
– Так, на даний час фінансування збільшено в рази. Зокрема, на забезпечення пожежно-технічним обладнанням, форменим одягом, паливно-мастильними матеріалами. Також проводяться поточні ремонти в підрозділах. Військові адміністрації виділяють кошти для закупівлю паливно-мастильних матеріалів. Крім того, наш підрозділ має великі шанси потрапити до програми відновлення (планується збільшити висоту стелі пожежного депо), коли населений пункт увійде до 50-тикілометрової зони від лінії зіткнення.
– Хто найбільше підтримує білозерських рятувальників та який стан матеріально-технічної бази підрозділу наразі? Чи потребуєте додаткового обладнання або транспорту?
– На сьогоднішній день підрозділ забезпечений усім необхідним на 100% . Майже все надала держава. Також вагома допомога надходить від волонтерів. Останні доставили нам засоби для боротьби з наслідками підтоплення – мотопомпи, човни з двигунами, комбінезони та ін. Також благодійники допомагають із сучасним обладнанням, необхідним для боротьби з вогняною стихією.
– Швидкість гасіння пожеж залежить від доступу рятувальників до обладнаних місці для забору води. Чи є позитивні зміни в питанні встановлення пожежних гідрантів у населених пунктах громади?
– На даний час Білозерська громада веде діалог з волонтерськими організаціями щодо виділення коштів на закупівлю 20 пожежних гідрантів. Станом на сьогодні ситуація незмінна.
– Раніше Ви повідомляли про заплановане відкриття пожежної служби у Миролюбівці. Можете розказати про це більш детально?
На даний час за рахунок Білозерської військової адміністрації та силами працівників місцевої пожежної охорони повністю зроблено ремонт гаражного приміщення для утримання пожежного автомобіля. Від благодійників отримано сучасний автомобіль Volvo з об’ємом цистерни на 1 800 літрів води. Також 4 спеціалісти пройшли навчання (2 водія та 2 пожежних-рятувальників).
– Чи проводите роз’яснювальну роботу серед населення з питань мінної безпеки?
– Періодично проводимо таку роботу у тих населених пунктах, які потрапляють в район виїзду підрозділу. Розповідаємо про види вибухонебезпечних предметів та правила поводження з ними. Також нагадуємо людям, як поводитися під час обстрілів.
– Працювати в умовах постійної загрози для життя – надзвичайно важке випробування. Що допомагає вашій команді тримати стрій?
– Віра в перемогу та присутність наших військових, які незважаючи ні на погоду, ні на постійні обстріли з боку ворога, виконують титанічну роботу на фронті. Завдяки цим Героям ми вільно живемо на своїй землі.
Наталія Свирида
