Що чекає на держслужбовців?

З процесом децентралізації пов’язано чимало позитивних змін. Громади отримали фінансову автономність, додаткові управлінські повноваження і можливість вибору власного шляху розвитку. «Побічним» наслідком адміністративно-територіальної реформи стало скорочення держслужбовців, які працюють в апаратах райдержадміністрацій, в управліннях та службах районної ланки.

Влада заспокоює тим, що більшість таких спеціалістів зможуть влаштуватися в апаратах і службах ОТГ, що успадкують переважну частину функцій, якими за нинішньої моделі опікується районна влада. Хтось знайде для себе місце в РДА укрупнених районів чи у виконавчих комітетах районних та обласних рад. Заступник Міністра розвитку громад та територій України В’ячеслав Негода запевняє, що тотального вивільнення працівників райдержадміністрацій не буде. «По-перше, нові РДА повинні стати більш інституційно спроможними та дієвими. І для їх комплектації потрібні висококласні службовці з досвідом. По-друге, громади отримали широкий спектр повноважень, для виконання яких також потрібні якісні кадри, яких поки що бракує. Хто б де не працював – він все одно живе в громаді, тож зможе продовжити роботу чи у виконавчому комітеті ради громади, чи у центрі надання адмінпослуг, – заспокоює В’ячеслав Негода.

Чи зможуть держслужбовці районного рівня влаштуватися до ОТГ? Можливо, але, оскільки більшість об’єднаних громад були створені раніше, їхній штат не розшириться настільки, щоб працевлаштувати всіх охочих. Візьмемо, до прикладу, ЦНАПи. Відповідний підрозділ ОТГ не потребує великої кількості фахівців, адже центри надають послуги через віддалені робочі місця, а також отримали мобільні кейси, завдяки яким зможуть обслуговувати громадян на місцях. Як розповіла заступник селищного голови із соціальних питань Тетяна Самойлова, сьогодні у ЦНАПі працює 20 спеціалістів, з яких двоє – на віддалених робочих місцях. До останніх місцевих виборів, до штату центру входило 18 фахівців, після розширення ОТГ він збільшився лише на дві штатні одиниці, ці спеціалісти займатимуться прийомом заяв на призначення різних видів державної допомоги.

Крім того, законотворці говорять про шанс знайти роботу у виконавчих комітетах обласних і районних рад, створених у процесі реформи. «Всі люди знайдуть собі там роботу. Бо виконавчі органи рад можуть бути ще й більшого складу, ніж райдержадміністрації. Якщо місцевий бюджет багатий, то він може утримувати більший апарат, аніж може це дозволити собі держава”, – пояснив заступник голови парламентської фракції «Слуга народу» Олександр Корнієнко. Але ж, як писав Укрінформ, обрані восени районні ради, швидше за все, пропрацюють не більше 1-2 років, доки до Конституції не внесуть зміни стосовно децентралізації. Тож виходить, що багатьом працевлаштованим знову доведеться шукати роботу. Хоча це, можливо, «вихід» для тих, кому залишився рік-два до пенсії.

Майбутня оптимізація на районному рівні державної служби не перша. Восени 2019 року Кабінет міністрів вже ухвалював рішення про скорочення штату райдержадміністрацій на 18,5 тисяч позицій (це приблизно третина). Основна мета оптимізації полягала у підвищенні ефективності роботи державних органів. Рішенню передував аудит функцій, покладених на райдержадміністрації, який підтвердив, що частина функціоналу районної ланки дублює багато напрямків роботи новостворених ОТГ. Тож частину функцій райдержадміністрацій  вирішили об’єднати або передати на вищий (обласний) рівень. З 2 лютого минулого року набрав чинності Закон України № 378-IX «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України». Документ змінює процедуру вивільнення держслужбовців, передбачену статтею 49/2 Кодексу Законів про працю. Відтепер, при скороченні посадовця, треба буде попереджати про це не за два місяці, а лише за 30 календарних днів. Також на цю категорію працівників віднедавна не поширюються норми частини 2 статті 40 і частини 2 статті 49/2 КЗпП. Це означає, що у разі скорочення чисельності або штату держслужбовців, працівникові не потрібно пропонувати іншу роботу, а також не треба враховувати його переважне право залишитися на роботі після скорочення посади. Стосується це й осіб передпенсійного віку, одиноких матерів та інших пільговиків. До того ж, законодавці дозволили звільнення держслужбовців без погодження з профспілкою.

Раціональність та ефективність використання фінансових ресурсів, покладена в основу будь-яких реформ, – вагома підстава для прийняття рішень про оптимізацію, реорганізацію чи скорочення. Проте, внаслідок таких змін, питання пошуку роботи постане майже перед 150 працівниками райдержадміністрації, ліквідованої районної ради і комунальних закладів району, співзасновником яких вона була. Хто з них зможе працевлаштуватися в ОТГ, новоствореній Херсонській районній раді чи майбутній Херсонській райдержадміністрації, наразі невідомо.

Ситуацію коментує Андрій Неделько, голова Білозерської райдержадміністрації:

– Білозерська райдержадміністрація буде ліквідована після створення Херсонської РДА. Коли саме це станеться, поки що невідомо. Гранична штатна чисельність Херсонської райдержадміністрації визначена у 117 одиниць. Відповідна цифра затверджена обласною державною адміністрацією. Сьогодні у Білозерській РДА працює 68 спеціалістів, всі вони – справжні професіонали. Переконаний, що більшість із них зможе знайти роботу у новоствореній Херсонській райдержадміністрації. Дехто вже працевлаштувався в ОТГ.

За матеріалами газети “Придніпровська зірка”