Щоденник Ангеліни Ветрової: про окупацію – очима штучного інтелекту

Наталія Свирида 24 Квітня, 2023

265 днів окупації Білозерки пережило подружжя Ангеліни та Олександра Ветрових. Увесь цей час жінка вела онлайн-щоденник, в якому фіксувала свої думки та переживання. Невеличкі розповіді Ангеліна пересилала своєму синові Євгену, який знаходиться за кордоном. Після відправлення повідомлень білозерчанка видаляла відповідну інформацію з телефону, адже це було вкрай небезпечно на той час.

Ось однин зі спогадів, занотований Ангеліною Ветровою на початку окупації:

«Цього окупаційного року мешканці містечка вирішили також вийти на мітинг. Повідомлення про мітинг, де і коли збір розповсюдили через місцевий чат.
Було трішки лячно, адже зовсім недалеко рашисти. Але ми також пішли. Люди йшли з плакатами та жовто-блакитними прапорцями. Мітингарі спочатку стояли в центрі. Хтось виступив, нагадавши всім, який сьогодні день і, закликавши, робити супротив сьогоднішньому ворогу. Вирішили пройти колоною по центральній вулиці. Йшли в піднесеному настрої, співаючи Гімн України та викрикуючи патріотичні гасла.
І тут попереду побачили машини-Z і рашистів з автоматами. Вони перегородили дорогу.
Таке враження, що вони знали про мітинг. Хтось із мітингарів пішов на переговори, а в колоні то тут, то там знову зривалися гасла та пісні.
Я підійшла зовсім близько до солдата, в якого відкритими були тільки очі і говорила: “Ти ж чийсь син. Тебе чекає мама. Для чого ти прийшов до нас з автоматом? Іди додому. Нас не потрібно визволяти”.
Він стояв непорушно і без жодної емоції. А позад нього стояв зовсім молодий. Він ховав очі ніби совість його мучила, але стояв з автоматом на нашій землі, проти наших мирних людей.
В колоні з’явилася якась незрозуміла паніка. Повернувшись назад, побачила і з іншого боку Z-машини і на них багато солдат з автоматами.
Солдати зіскочили на землю і почали стріляти всі разом але вгору. Було страшно. Вони схопили декілька чоловіків і кудись потягли. Кинули димові гранати. Люди стали розходитися в сторони і зупинятися, а після сильної стрілянини почали, в паніці, тікати. Ми також, налякані та пригнічені, пішли додому маленькими вуличками. Але найсміливіші, ті що з великими прапорами, так і стояли по центру. Що було далі я не знаю.
Зараз знову ходять по домам уже по центральній вулиці. Кажуть, що перевіряють телефони, документи, перевіряють кожну кімнату, у когось заглядали у шкафи.

Нам не вдалося зупинити орків, але ми все ж продемонстрували свій спротив».

На основі цього та інших маминих листів у Євгена виникла ідея створити ілюстрований «Щоденник окупації» за допомогою Midjourney. Зображення стали візуальною інтерпретацією подій «очами» штучного інтелекту.

«Іноді важко повірити, що ШІ не розуміє емоційного бекграунду цих текстів, адже емоції на ілюстраціях показані дуже виразно», -‎ коментує проект Євген Ветров.