Чт, 9 Січ 25
8.6°C

Складні стосунки з роботодавцем в умовах воєнного стану. Роз’яснення юриста

Lu Pohribna 05 Травня, 2023

Продовжуються виїзди мобільної бригади ГО “Білозерський центр регіонального розвитку”. Юрист та психолог надають безкоштовні юридичні та психологічні консультації. Жителі деокупованих сіл Херсонської області неодноразово звертались щодо роз’яснень чи має право роботодавець не платити заробітну плату під час воєнного стану. Окреме питання щодо простою, призупинення трудової угоди в односторонньому порядку та відправлення у неоплачувану відпустку працівників. З непростим питанням трудового законодавства під час війни розбирались разом з юристкою громадської організації Антоніною Тищенко. 

Як виплачується заробітна плата в період воєнного стану та чи несе керівник  відповідальність за невиплату заробітної плати?

Відповідно до статті 10 Закону України “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану” заробітна плата виплачується працівнику на умовах, визначених трудовим договором, тобто якщо працівник виконує роботу, то йому повинна виплачуватись зарплата відповідно до умов трудового договору.

Роботодавець повинен вживати всіх можливих заходів для забезпечення реалізації права працівників на своєчасне отримання заробітної плати. Роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання щодо строків оплати праці, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили.

Закон дозволяє роботодавцю відтермінувати строк виплати заробітної плати  до моменту відновлення діяльності – у  разі неможливості своєчасно виплатити зарплату внаслідок ведення бойових дій (як приклад  підприємство знаходилось в зоні бойових дій і саме через це роботодавець не може вчасно виплатити зарплату).

Отже, форс-мажор не звільняє роботодавця від обов’язку виплати зарплати, але звільняє від відповідальності за порушення строків її виплати. У разі виникнення судового спору роботодавцю потрібно буде довести, що саме війна чи інші форс-мажорні обставини стали причиною порушення строків оплати праці.

Чи можуть роботодавці змушувати людей писати заяви на відпустки за свій рахунок під час воєнного стану?

Ні. Примусове направлення у відпустку з ініціативи роботодавця не допускається. 

Відповідно до статті 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» протягом періоду дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, зазначена відпустка надається за згодою сторін.

Тобто на весь час воєнного стану працівник має право оформити відпустку без збереження заробітної плати, так звану відпустку «за власний рахунок», разом з тим роботодавець може і відмовити у наданні такої відпустки. Важливо зазначили, що  роботодавець зобов’язаний надати відпустку без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у заяві працівника (але не більше 90 календарних днів), тим працівникам, які виїхали за межі території України або набули статусу внутрішньо переміщеної особи.

Нагадуємо, що отримати юридичну консультацію можна за телефоном (050) 999-01-42.

Найближчі виїзди мобільної бригади:
10.05 – Софіївка та Томина Балка;
11.05 Чорнобаївка та Посад-Покровське;
16.05 – Музиківка та Висунці;
18.05 – Надеждівка;
23.05 – Олександрівка;
25.05 – Розлив та Черешеньки.

Також читайте попередню консультацію від Антоніни Тищенко щодо нових пенсійних правил.  Якщо коротко, то тимчасово, у період дії воєнного стану в Україні та протягом трьох місяців після його припинення або скасування, пенсія призначатиметься незалежно від дати звернення.

Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту «Допомога та захист прав жителів п’яти деокупованих громад Херсонщини», який впроваджує громадська організація «Білозерський центр регіонального розвитку» за фінансової підтримки Європейського Союзу, Нідерландського Гельсінського Комітету, МГО “Людина в біді” та Паризького центру громадянського суспільства. Її зміст є виключною відповідальністю ГО «Білозерський центр регіонального розвитку» і не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу.