Станіславський учень – кінокритик

Наполегливо займається краєзнавчим, літературознавчим та мистецтвознавчим пошуком десятикласник Станіславської загальноосвітньої школи Данило Кавун. Другий рік поспіль він бере участь у Всеукраїнському конкурсі-захисті науково-дослідницьких робіт учнів – членів Малої академії наук України (відділення літературознавства, фольклористики та мистецтвознавства; секція світової літератури). Юнака зацікавила творчість нашого земляка, уродженця Білозерки, всесвітньовідомого майстра кіно – актора та режисера, творця оскароносного фільму в 4-х частинах «Війна і мир» (створений за однойменним романом Л. М. Толстого) та інших блискучих кіноробіт – Сергія Федоровича Бондарчука. Тема дослідження Данила – «Класика світового письменства у творчості С. Ф. Бондарчука» (науковий керівник – вчитель зарубіжної літератури, спеціаліст вищої категорії, вчитель-методист Гапон Т. В.; науковий консультант – член Національної спілки журналістів України Голобородько О. К.).

Данило Кавун цілеспрямовано просувається до мети. Ось результати написання ним контрольних робіт із базової дисципліни: на районному рівні здобуто 29 балів із 30-ти, на обласному – 21 бал із 30-ти. Захист науково-дослідницьких робіт відбудеться 15 лютого. Побажаймо успіху нашому юному землякові!

Про дослідницьку роботу Данила. Він зробив грунтовну, цікаву спробу аналізу творчості С. Бондарчука під широким кутом екранізації митцем творів класики світового письменства (В. Шекспір, Л. Толстой, А. Чехов, Е. Л. Войнич, М. Шолохов), втілення у кіномистецтві образів світочів української культури Т. Шевченка та І. Франка, глибокої розробки теми «людина на війні». Попередньо дослідник ознайомився з найбільш відомими стрічками Сергія Федоровича, літературними першоджерелами, кінознавчими роботами, публікаціями у ЗМІ про його творчість. Це дозволило осягнути творчу біографію С. Бондарчука, його величний доробок, виявити акторські та режисерські прийоми, що застосовувалися для досягнення зображувального ефекту, акцентувати на майстерності втілення в кіно російської та світової класики, зробити деякі висновки щодо «секретів» успішної екранізації.

Актуальність дослідження полягає насамперед у популяризації творчого спадку С. Бондарчука, адже увага до цієї непересічної особистості в Росії та Україні в останні десятиліття незаслужено ослабла. Наш земляк залишив слід в історії кіно, насамперед, як видатний майстер екранізації. Цей жанр як форма взаємозв’язку між літературою та кіномистецтвом є яскравим проявом синтезу мистецтв, коли органічно поєднуються сила слова, візуального ряду, музики. Екранізація, як окремий жанр кінематографу, стає все більше популярною у глядацькому середовищі, нерідко конкуруючи із самими літературними джерелами, затребувана сучасним суспільством, що тяжіє до лаконічних, оперативних способів отримання, подачі та трансформації інформації.

Роботі Данила Кавуна притаманне широке коло охоплених тем, що у подальшому можуть трансформуватися в окремі дослідження. Це стосується, наприклад, такого вектору як «Класика світової літератури у творчості С. Ф. Бондарчука», а також малодосліджених тем – кіноукраїніани Бондарчука (участь митця у стрічках українських режисерів І. Савченка та Т. Левчука, в яких він зіграв ролі Тараса Шевченка та Івана Франка) та поетики незаслужено забутої режисерської перлини «Степ», створеної за мотивами однойменної повісті А. Чехова.

Автор досить детально описує акторські та режисерські досягнення С. Бондарчука у фільмах за сюжетами В. Шекспіра (Отелло, «Отелло»), А. Чехова (лікар Димов, «Стрибуха»; лікар Астров, «Дядя Ваня»), Л. Толстого (П’єр Безухов, «Війна і мир»; князь Касатський, «Отець Сергій»), Е. Л. Войнич (кардинал Монтанеллі, «Овід»), М. Шолохова (Андрій Соколов, «Доля людини»; рядовий Іван Звягінцев, «Вони воювали за Батьківщину»). Зокрема, характеризуючи акторську майстерність С. Бондарчука, дослідник називає такі його риси як талант перевтілення, широкий діапазон емоційних фарб при передачі внутрішніх переживань своїх героїв, націленість на образи сильних, мужніх, самовідданих людей з яскравими, драматичними долями, філософічність. Сила таланту С. Бондарчука – бачити життя у перспективі: осягати минуле через сьогодення та майбутнє. Людина в його творах, незважаючи на трагічні випробування, випромінює душевну красу та моральну стійкість. Саме ці риси розкриваються у кращих стрічках режисера: «Війна і мир», «Доля людини», «Вони воювали за Батьківщину».

Незважаючи на складність теми на стику літератури та кіно, специфіку цього синтетичного мистецького пласту, значний обсяг опрацьованого відео- та літературного матеріалу, автор дослідження зміг окреслити основні контури творчої діяльності С. Бондарчука, провів копітку аналітичну роботу, зробив узагальнення, висловив своє ставлення до творів видатного митця. Це стосується таких фільмів як «Тарас Шевченко», «Стрибуха», «Дядя Ваня», «Овід», «Доля людини», «Вони воювали за Батьківщину» та ін.

Цікаві міркування Данила Кавуна щодо особливостей екранізації улюбленого твору С. Бондарчука – повісті А. П. Чехова «Степ» (глибока кінорозробка характерів персонажів та психології головного героя – 9-річного Єгорушки, поетика степу, філософське заглиблення у смисл буття). Автор дослідження висловлює здивування, що шедевр С. Бондарчука – фільм «Степ», на жаль, обходить телебачення, надаючи ефірний час сумнівної якості серіалам.

Слід відзначити цінність, повчальність та перспективність проведеної роботи, що заслуговує високої оцінки. Дослідження Данила Кавуна може розглядатися в якості учбового краєзнавчого матеріалу для поширення в школах, на учнівських наукових конференціях, як консультативний матеріал для юних кінознавців, які цікавляться творчою лабораторією видатних діячів кіно.

Серед головних висновків дослідника – творчість С. Ф. Бондарчука слід сприймати у контексті національного надбання не лише російського, а й українського народу.

Олександр ГОЛОБОРОДЬКО

На фото автора – Данило Кавун та Тетяна Вікторівна Гапон.