Стратегія відновлення Херсонщини: від планів влади – до думки громади
Жорстока війна з Росією, на жаль, продовжується. Правобережжя Херсонської області залишається прифронтовою територією, де відбуваються щоденні обстріли та руйнування. Попри всі жахіття сьогодення, у громадах розробляють стратегії відновлення, виграють грантові проєкти на відбудову та мріють про мирне майбутнє.
Як влада, активісти та мешканці звільнених від окупантів громад Херсонщини дбають про перспективи розвитку регіону – читайте у нашому ексклюзивному матеріалі.
Росія пошкодила та зруйнувала понад 20 тисяч об’єктів на Херсонщині
Кількість руйнацій та пошкоджень загалом в Україні протягом понад двох років повномасштабного вторгнення РФ зростає щодня та вже налічує понад 200 тисяч об’єктів, на відновлення яких потрібно більш ніж 500 млрд дол.
Ворог щоденно обстрілює деокуповану частина Херсонщини. Тож кількість пошкоджених об’єктів щомісяця зростає в середньому на 6,4% від загальної кількості вже наявних. З 24 лютого 2022 року наразі відомо про руйнування та пошкодження 24 659 об’єктів.
У Херсонській ОВA стверджують, що їм вдається поступово відновлювати пошкоджені будівлі. На сьогодні вже відбудовано 2679 об’єктів – 11%.
Власникам пошкодженого майна нараховується компенсація за програмою “єВідновлення”. Наразі гроші на загальну суму 268,4 млн грн отримали всього 1915 постраждалих. Людям, будинки яких повністю зруйновані, сформовано 240 сертифікатів на суму 311,2 млн гривень.
Також росіяни системно знищують соціальну інфраструктуру, а особливо навчальні заклади та об’єкти житлово-комунальної інфраструктури.
У Херсонській області, разом з Донецькою, Київською, Харківською, Луганською та Миколаївською, Росія зруйнувала більше всього приватних будинків. Начальник Херсонської районної військової адміністрації Михайло Линецький повідомив невтішну статистику щодо пошкоджень та руйнувань приватних осель жителів району за липень 2024 року.
“Усього пошкоджено/зруйновано 7296 обʼєктів приватного житлового фонду. У тому числі по громадах: Білозерська ТГ – 2621; Дар’ївська ТГ – 1390; Музиківська ТГ – 33; Станіславська ТГ – 1435; Чорнобаївська ТГ – 1821”
БФ “Об’єднання” згуртовує громади Херсонщини
Проте життя в громадах нашої області не стоїть на паузі. Громадські активісти спільно з владою та небайдужими місцевими мешканцями розробляють проєкти відбудови населених пунктів вже зараз. Велику допомогу у цьому їм надає Херсонський обласний благодійний фонд “Об’єднання”. Керівник організації Юрій Антощук розповів нашому виданню про поточну роботу в громадах.
“У Чорнобаївській, Білозерській, Станіславській, Нововоронцовській, Високопільській та Кочубеївській, громадах Херсонської області у серпні 2023 року було створено робочі групи з громадської безпеки та відновлення (РГГБВ). Ми працювали над тим, щоб згуртувати і залучити всіх жителів громад до вирішення актуальних проблем. Спочатку були опитування, що б хотіли люди змінити у своїх селах прямо зараз. Потім комісії відбирали на місцях найбільш реалістичні ідеї. Після цього ми допомагали створювати проєкти та навчали активістів їх писати, проводили різноманітні воркшопи та тренінги. А зараз із гордістю можемо сказати, що 11 повноцінних проєктів вже схвалили донори. Деякі отримали, інші – знаходяться на стадії отримання фінансування, так що ось-ось ці “ідеї з народу” будуть реалізовані”, – говорить активіст.
За словами пана Юрія, робота над проєктами йшла за погодженням з військовими адміністраціями та за співфінансування з місцевих бюджетів. Було зібрано понад 600 ідей для майбутньої реалізації: 258 – у Чорнобаївській, 200 – у Білозерській, 153 – у Станіславській громаді.
“Так, з усіх ініціатив, усього обрано саме 11 ідей для проєктів, які отримають близько 10 млн грн. від міжнародних організацій та будуть реалізовані до лютого 2025 року: 3 проєкти – у Білозерській громаді, по 4 – у Станіславській та Чорнобаївській”, – зазначає Юрій Антощук.
Також РГГБВ у Херсонській області підготували 10 міні-ініціатив на загальну суму майже 60 000 дол США. Серед цих проєктів: 7 у сфері громадської безпеки та 3 у сфері соціальної згуртованості. Всі заявки подані до ПРООН, у БФ “Об’єднання” сподіваються, що вони будуть підтримані.
Фото: БФ “Об’єднання”
На думку пана Юрія, загальна стратегія відновлення громади надзвичайно важлива, адже донори дивляться на перспективу і будуть вкладати кошти у зрозумілі та прозорі проєкти.
“Ідей люди подавали дуже багато, частину з них можна планувати на виконання вже після закінчення бойових дій і, можливо, додати у вже розроблені стратегії відновлення. Донори наразі через нашу “прифронтову історію” не воліють вкладати гроші у довготривалі проєкти. А у короткострокові – можуть і хочуть. Гарні ідеї ми прибережемо на майбутнє. Хоча, наприклад, у Чорнобаївській громаді місцеві дуже хочуть майданчики для дітей, це просто “червоною лінією” йшло у всіх опитуваннях. Безпекова ситуація у них трошки краща, ніж, наприклад, у Білозерській та Станіславській громадах, так що це можна реалізувати”, – говорить голова БФ “Об’єднання”.
Відбудова у деокупованих громадах Херсонщини – на початковій стадії
ГО “Центр трансатлантичного діалогу” (Transatlanic Dialogue Center, TDC) провела дослідження щодо перспектив відбудови Харківської та Херсонської областей. Соціологічна Група “Рейтинг” визначила успіхи й проблеми відновлення та проаналізувала виклики, які постають перед мешканцями деокупованих регіонів.
Етап та успішність відновлення суттєво залежить від наближеності до кордону / лінії фронту, масштабності руйнувань, фінансової спроможності громад.
“Більшість опитуваних певною мірою задоволені темпами відбудови з урахуванням нинішніх обставин, а також скоріше задоволені залученістю місцевої влади до процесу”, – йдеться у дослідженні.
Загалом, за оцінками респондентів, відбудова Харківщини відбувається дещо
ефективніше, ніж відбудова Херсонщини.
В обох регіонах спільною є потреба у відновленні робочих місць. Водночас другим пріоритетом для Харківщини є відбудова доріг і мостів, а для Херсонщини — житла. Для обох регіонів високий пріоритет має також медицина.
Аналітики зробили висновок про те, що першочергово потрібні такі зміни:
- Створити умови для відновлення великих
підприємств, підтримки малого та середнього бізнесу, вирішення проблем монополізації та оподаткування. - Відновити енергетичну інфраструктуру та дороги, забезпечити базові послуги у віддалених громадах.
- Подолати кадровий голод, придбати обладнання для лікарень, поліпшити доступ до меддопомоги в сільських районах.
Усі висновки дослідження автори передадуть у вигляді рекомендацій до Мінреінтеграції, повідомила Дарина Сидоренко, аналітикиня і координаторка програм TDC.
Стратегія відновлення Білозерської громади націлена на майбутнє
За словами керівника Білозерської СВА Ігоря Острівного, в громаді з 2023 року розробили стратегію комплексного відновлення. Проте наразі важка безпекова ситуація не дає змоги реалізувати всі напрацювання.
“Наша стратегія розвитку громади була розроблена на 2023-2027 рр. Але на сьогоднішній день працювати по ній у повному обсязі ми не можемо. В основному займаємося поточними справами. У Білозерській громаді величезний об’єм руйнувань після ворожих обстрілів: видаємо землякам, хто живе у приватних оселях, шифер, балки, утеплювач. Ремонтуємо багатоквартирні будинки після «прильотів». Багато зараз робимо ремонтів водогонів. У Надеждівці, Миролюбівці та Білозерці збираємося пробивати нові водяні свердловини. В одному з сіл ремонтуємо велике бомбосховище на 350 кв м. Також готуємося до можливого відкриття шкіл громади у змішаному форматі”, – говорить керіник.
За словами очільника Білозерської СВА, виконання Програми комплексного відновлення громади можливе тільки після завершення бойових дій.
“Повернуться жителі громади, які евакуювалися. Почнеться відбудова шкіл та садочків – це аксіома. Треба робочі місця, вже зрозуміло, що основною сферою діяльності буде будівництво, у великих обсягах. Потім – відродження сільського господарства, розмінування. Через підрив росіянами греблі Каховської ГЕС наша земля дуже постраждала. Наразі ми все це відчуваємо: аномальна спека навіть для Херсонщини, низька врожайність. Можливо, після війни аграрії саджатимуть інші культури, треба відродити крапельний полив”, – ділиться Ігор Острівний.
Звісно, мріють у Білозерській громаді й про повернення туристів та відновлення активних екскурсійних маршрутів, але це вже майбутні перспективи.
“Проте треба бути реалістами. Як говорять дослідження, 30-35% місцевих жителів вже ніколи не повернуться до громади, бо “осядуть” в інших регіонах країни. Наразі більша частина місцевих жителів – це пенсіонери, ми повинні їм допомогти вижити. Вже готуємося до зими, працюємо з партнерами щодо привезення паливних брикетів або видачі коштів на опалення взимку”, – зазначає начальник СВА.
Стратегію комплексного відновлення громади обговорювали у старостатах, проводили опитування. Ця Програма є основою для відновлення та подальшого розвитку Білозерської СТГ (зокрема за компенсаційні кошти для відновлення). Наявність Програми дозволить залучити інвестиції, отримати міжнародну та державну допомогу для впровадження заходів щодо відновлення та розвитку громади, переконаний Ігор Осрівний.
“Головне – нам треба зробити все, щоб повернути людей на малу Батьківщину, щоб було кому відновлювати Білозерщину у мирний час”, – наголошує керівник.
Влада України розробляє алгоритми відновлення громад
Нещодавно народна депутатка Олена Шуляк, яка є головою Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, розповіла про ключові завдання перед органами місцевого самоврядування з проблеми повоєнного відновлення.
“Верховна Рада та Кабінет Міністрів зобов’язані створити всі умови для відновлення. Але реальні зміни мають відбуватися на найближчому до людей рівні. Саме громади є центрами відновлення та розвитку — це ключовий рівень управління, від якого залежить успішність та стійкість країни”, – наголосила Шуляк.
- Спланувати відновлення. Верховна Рада запровадила Програму комплексного відновлення (ПКВ), яку мають розробити постраждалі території. Це збір та аналіз даних, викликів, проблем, запитів у конкретно взятій громаді, які базуються на опитуванні місцевих жителів. Інтеграція цих підходів у майбутні проєкти також допоможе громадам залучати фінансування від донорів, зокрема в рамках коштів Ukraine Facility.
- Залучити інвестиції. Насамперед йдеться про постійну системну роботу з донорами та залучення інвестицій. Допомогти в цьому громадам може система DREAM (цифрова екосистема для підзвітного управління відновленням), ініційована урядом спільно з міжнародними партнерами. Чекаємо на ухвалення законопроєкту “Про основні засади відновлення”, який має закріпити обов’язкове використання DREAM для проєктів відбудови, які реалізуються за бюджетні кошти.
- Працювати з бізнесом. Це відкриває шлях до створення потужних економічних кластерів. Коли в громаді сформується низка взаємопов’язаних бізнесів, які посилюватимуть один одного та підвищуватимуть добробут місцевих жителів. Адже йдеться про нові робочі місця, податки в місцеві бюджети, покращення інфраструктури та послуг.
- Повертати українців додому. Після безпеки базовою потребою людей є житло. Вже сьогодні місцева влада може робити кроки для забезпечення житлом: робота з фондами, залучення приватних інвестицій, доступні кредити та стимулювання роботи державних програм. Гарний приклад – Кропивницька міська рада, яка компенсує відсоткову ставку за іпотечним кредитом тим жителям міста, які взяли житло під 3% за програмою “єОселя”. У регіонах працює низка житлових програм для ветеранів, ВПО та вразливих груп населення.
Нещодавно була презентована перша регіональна ПКВ Київської області. Так, до прикладу, програма Київщини першочергово передбачає реалізацію обласних програм відновлення житла, відбудову освітніх та медичних закладів, мостів та доріг, проведення розмінування. Уже передбачене обласне та державне фінансування реконструкції та капітального ремонту укриттів, а також розроблена інтерактивна онлайн-мапа сховищ.
На Київщині вже створюються економічні кластери на базі індустріальних парків “Патон” та “Мироцьке”, а також авіаційний кластер та будівництво потужного об’єкту ВПК. Заплановано будівництво 2 сучасних сміттєпереробних заводів механіко-біологічної та термічної обробки – у містах Бориспіль та Фастів.
Планується також привести у відповідність безбар’єрності об’єкти благоустрою, автомобільні та пішохідні дороги.
Про що мріють мешканці звільнених громад Херсонщини
У Херсонській області продовжуються опитування у різних громадах щодо побажань та ініціатив місцевих мешканців, спрямованих на відновлення і відбудову. Так, 6 серпня у Дар’ївській СТГ пройшло засідання робочої групи з розроблення Програми комплексного відновлення території громади. На зустрічі фахівці обговорили пропозиції щодо покращення життя у громаді, які надійшли від місцевих мешканців.
Найбільше жителі СТГ потребують відкриття супермаркетів, банкоматів та відділень “Нової пошти”. У пропозиціях є і побудова сонячної електростанції для забезпечення місцевого населення електроенергією.
Пропозиції місцевих мешканців переважно стосувались відбудови ФАПів, закладів культури, дошкільної освіти та ліцеїв, покращення надання адміністративних послуг, відкриття нових підприємств та відновлення автобусного сполучення.
Також люди запропонували відремонтувати дороги, водонапірні башти, водогін та міст через Інгулець, провести розмінування території громади, покращити управління відходами, розробити генеральні плани та землевпорядну документацію, найняти на роботу більше офіцерів та дільничних.
На початку літа комісії у Чорнобаївській, Станіславській та Білозерській громадах обрали найкращі ідеї відновлення з понад 600 поданих у межах опитування від БФ “Об’єднання”.
Фото: БФ “Об’єднання”
За результатами оцінки 258 ідей мешканців Чорнобаївської громади конкурсна комісія сформувала рейтинг та визначила ініціативи з найвищою кількістю балів. Найбільше жителі СТГ прагнуть створення спортивних та ігрових майданчиків і залів, побудови громадського центру безпеки, встановлення велопарковок біля соціальних об’єктів, відкриття просторів для дітей, проведення різноманітних корисних лекцій та курсів.
У Станіславській громаді зі 153 ідей комісія обрала для реалізації найперспективніші і найбажаніші для місцевих жителів: встановлення баків для сміття, розробка проєкту “Спільнота безпеки”, організація тренінгів із безпеки, створення волонтерської групи з патрулювання та взаємодією з правоохоронними органами тощо.
Комісія оцінила майже 200 ідей мешканців Білозерської громади та обрала найрейтинговіші: збільшення кількості бомбосховищ, створення мережі громадських відеокамер у публічних місцях, створення класів безпеки в Миролюбівському ліцеї, відбудова зруйнованої Миролюбівської амбулаторії, організація курсів з першої медичної допомоги та надання психологічної підтримки і т. ін.
У приватному спілкуванні мешканці Білозерської громади завели розмову про впорядкування публічних просторів для відпочинку після закінчення бойових дій.
Так, пані Галина вважає, що її рідній Білозерці не вистачає майданчиків для дітей і підлітків та облаштованого пляжу.
“Ми виїхали ще з окупації до іншого міста, бо рятували дітей. Але, звісно, ми хочемо повернутися додому, у свій дім. Проте нам, наприклад, завжди не вистачало у Білозерці гарного пляжу, хай би навіть він був платним. У нас таке красиве озеро, джерела, але там у мирний час “відпочивали” частенько алкоголіки та наркомани. Так що з дітьми там не дуже зручно було знаходитися”, – ділиться жінка.
За словами пані Галини, гарною ідеєю був би скейт-парк для підлітків, нові різноманітні гуртки на базі будинку культури, майданчики для спортивного та культурного дозвілля.
Пані Анна з Білозерки наразі знаходиться в рідному селищі, переживає разом з земляками жахливі обстріли, але не полишає надій на перспективу відновлення у мирний час.
“Вважаю, що замало у нас місць, де можна було б з дітьми провести час. Немає громадських вбиралень, – теж проблема. Мало баків для сміття. Хотілося б також окультурити пляжі на Білому озері: завезти пісочок врешті-решт. Також мрію про фонтани у селищі: це і красиво, і корисно у нашому спекотному кліматі”, – мріє білозерчанка.
Враховуючи реалії сьогодення, наразі головне завдання представників влади на Херсонщині – підвищити рівень безпеки населення. Проте, навіть в умовах зони активних бойових дій, активісти намагаються втілити хоча б маленькі локальні проєкти. Ініціативи, спрямовані на покращення життя в СТГ, стануть основою для великої відбудови у повоєнний час.
Олена Бджола
Ми створили цей матеріал як учасник Мережі “Вікно Відновлення”. Все про відновлення постраждалих регіонів України дізнавайтеся на єдиній платформі recovery.win
