“Треба жити на повну, тут і тепер”, – фітнес-тренерка з Чорнобаївки Алла Альошкіна

Легендарна Чорнобаївка стала для всього світу прикладом незламності та військових успіхів Збройних сил України. Наразі село потерпає від жорстоких російських обстрілів, як і більшість громад правобережної Херсонщини.

Проте надію на відновлення регіону дають місцеві активісти, які посилюють віру односельців у повернення до звичного життя.

Про емоційну рівновагу та фізичне здоров’я жінок Чорнобаївської громади сьогодні дбає фітнес-тренерка Алла Альошкіна. Вона мотивує землячок займатися спортом і танцями навіть у складній безпековій ситуації.

Заняття спортом, які допомагають підтримувати тіло у тонусі, захопили Аллу ще в молодості.

“В юності я поїхала на море працювати, там дівчата казали, що не вистачає інструкторів з фітнесу у Херсоні. Ця ідея мені сподобалася, я закінчила відповідні курси. Потім заміжжя, народила двоє діточок. Але я не кидала ні сама займатися фітнесом, ні навчати інших. У мене у Чорнобаївці був свій фітнес-клуб, я працювала сама на себе як ФОП орендувала приміщення у будинку культури”, – ділиться жінка.

За словами пані Алли, є у неї постійні учениці, які наполегливо відвідували всі тренування, вели здоровий спосіб життя, підтримували пропозиції тренерки протягом 10 і більше років.

“Влітку ми навіть на вулиці танцювали, молодь посміюється трохи, але поблажливо так, по-доброму: нічого собі, що вони роблять”, –  говорить тренерка.

Алла пропонувала своїм ученицям не тільки фітнес-заняття, але й танці, які дають більший простір для творчості, допомагають розкритися жіночності та акторській майстерності.

“Мене саму вже давно більше приваблюють східні танці, як-то зумба, бачата: маю деякі проблеми зі здоров’ям, тож танцювати мені легше. І навчати танцям теж”, – ділиться наставниця.

За словами пані Алли, часто молоді дівчата надовго не затримуються на тренуваннях, їх ваблять нові заняття. Основна цільова аудиторія – це жінки за 40 років, які докладають максимум зусиль, щоб повернути собі  гарну фізичну форму. Тож робота у тренерки з Чорнобаївки була завжди, поки ворог не окупував Херсонщину.

“Хочу повернути собі та дівчатам ресурс і жагу до життя”

Жителька Чорнобаївки пригадує важкі часи на початку весни 2022 року села.

“Наша родина пробула в окупації два місяці. Це напруга, страх, бажання щось змінити, але відсутність можливостей. Потім чоловік став все частіше казати, що не може просто так сидіти. Найбільше його лякало, окупанти можуть ще й забрати за росіян воювати. Каже, я воювати тільки у своїй армії буду, в ЗСУ. Що і зробив, коли ми виїхали на вільну Україну”, – пригадує Алла.

Родина виїхала до рідних на Хмельниччину. Проте тренерка не розірвала зв’язків зі своїми підопічними, збирала їх онлайн, давала поради щодо продовження занять хоча б самостійно.

Вже навесні 2023 року Алла з дітьми повернулася додому. У Чорнобаївці тоді її вразив масштаб руйнувань після російських обстрілів, напівпорожнє село, депресивні настрої односельців.

“Я почала думати: а що робити?  Як собі на тлі війни повернути ресурс, жагу до життя, коли все змінилося. І я зрозуміла, що попри все, треба знову відкривати фітнес-клуб і робити те, що я люблю і вмію”, – говорить активістка.

Багато хто з учениць Алли виїхав із Чорнобаївки, хтось просто не знайшов сили на спорт. Проте приходили і нові дівчата, які ніколи раніше навіть не думали про заняття фітнесом чи танцями.

“Підготовка кожного танцю – це вживання в образ. Окрім суто техніки, треба підбирати сукню, підбори, зачіску, макіяж. І це круто! Жінки розкривають свою жіночність, спілкуються, обмінюються енергією, життя розквітає новими фарбами. Знову хочеться щось творити і радіти всьому, що робиш”, – ділиться тренерка.

Усі учасниці Аллиного фітнес-клубу мають основну роботу, але завжди приділяють час для свого хобі.

“Вони ж всі богині насправді, а зараз втілюють свої дівчачі мрії, коли танцюють. Коли ж цим займатися, як не зараз. Ми ж не знаємо, що нас чекає завтра, треба жити на повну тут і тепер. Тим більше, що танці дуже корисні для здоров’я. Коли йде така інтенсивна робота рук і ніг,  як у бачаті, то ніякої деменції не буде, будемо завжди молодими”, – впевнена Алла.

Є різні приклади, як жінки прийшли до занять фітнесом і танцями. Наприклад, місцева мешканка Світлана Петрівна бере активну участь у культурному житті Чорнобаївки. Вона і співає, і танцює, у клуб прийшла ще у 2021 році.

“Наталка Вороненко – от у неї всі кубіки пресу є, біцепси та тріцепси на ній можна показувати. Але вони не самі взялися, вона молодець, наполегливо працювала, розвивала свої задатки, дуже працелюбна. До того ж багато років притримується правильної культури харчування. Людочка  – така цікава, у молодості займалася легкою атлетикою, маленька, справжній живчик, їй вже за 50, завжди весела, доброзичлива. Усіх підколює, хоче всьому навчитися. Знаєте, у неї таке прямо африканське кручене волосся, якраз для гавайських танців”, – з любов’ю про своїх дівчат розказує Алла.

Дуже важливо, що фітнес-група підтримує дружні стосунки і після тренувань: дівчата разом ходять на улюблений капучино, спілкуються, діляться цікавим.

“Знаєте, я навіть завела Тік-ток канал bonezalejna, щоб людям показувати, що ми робимо, настрій піднімати. Там, до речі, є й відео з десятитисячними переглядами. Це не  просто «танцюльки», це частина нашого життя, яка нас підтримує у складні часи. Треба жити тут і зараз, що ми і робимо, триматися на плаву, бо психологічні проблеми ніхто не відміняв”, – переконана активістка.

Танці як ліки від стресу

Наталка Вороненко майже третину свого життя – 15 років – ходить на заняття до Алли Альошкіної.

“Фітнес є моїм ресурсом, я відновлююся фізично і психологічно. Адже з війною ми живемо у постійному стресі. Доньці моїй це не дуже зайшло, але вона мене підтримує, пишається, тік-токи про наші заняття всім показує. У мене батьки на окупованій території, намагаюся їм відсилати, щоб бачили, що у мене все добре, я не кинула фітнес”, – говорить жінка.

Фото Алли Альошкіної та скрини з відео

За словами пані Наталі, колись вона робила перерву на рік у заняттях через навантаження на роботі, але згодом почала відчувати сильний біль у спині. Тож вона з радістю повернулася до тренувань, бо саме фітнес допомагає триматися в тонусі. Жінка ходить на тренування п’ять разів на тиждень: двічі – на танці, тричі – на фітнес.

“У Алли – індивідуальний підхід, вона все про нас знає, обирає ті завдання, що ми можемо виконати. Це важливо – формувати фізичну культуру, тим більше зараз. Ми всі дуже вразливі: коли живеш під час війни, можна і з розуму зійти від того стресу, що нас оточує. А ці заняття – свого роду медитації, коли відволікаєшся від усього, ти тут і зараз”, – радіє жінка.

56-річна Людмила Манжос (Грашина) – вже бабуся, завжди тяжіла до занять фізичною культурою. Колись вона мала другий розряд з легкої атлетики, займалася кунгфу. Сьогодні тренування з Аллою Альошиню дають їй потужний заряд енергії.

“Завдяки Тік-току нас вже впізнають на вулицях, хвалять. Ми знімаємо на танцях стрес, отримуємо позитивні емоції, це дуже цінно тепер, під час війни”, – говорить учасниця групи.

Олена Бджола