У небо – за неземними емоціями

Відчути справжній смак життя – це не про рутинну роботу, домашні справи і побутові проблеми. Це про те, що надихає нас, дарує відчуття ейфорії, підвищує рівень адреналіну в крові, допомагає відновити енергетичний баланс. Тільки-но ми зрозуміємо, що нам дійсно приносить щастя, ми починаємо зовсім по-іншому ставитися до часу, відведеного кожному із нас на цій Землі. По-справжньому щасливим Олександра Гринь з Білозерки робить турбота про родину та екстремальні захоплення.

Колеса змінили крила

Все почалося з мотоциклів, спочатку – дорожніх, потім позашляхових, на яких чоловік разом із дружиною Катериною підкорювали ліси і пустелі. Наступним хобі Олександра став кайтсерфінг (вид спорту, основою якого є рух під дією сили тяги, що розвивається утримуваним і керованим спортсменом повітряним змієм (кайтом)). Спочатку чоловік навчився цьому екстремальному заняттю сам, а потім залучив до нього доньку. «Коли я вперше впевнено став на кайт, емоції просто зашкалювали, ти немов надлюдина, здатна підкорити вітер і воду, – ділиться серфінгіст, – Це неймовірні відчуття: ти частково занурюєшся під воду, потім виринаєш на поверхню і навіть можеш злетіти на декілька метрів над водою, а потім рухатися її поверхнею, наче на автотрасі». До речі, в Олександра чотири кайта, розраховані на різну швидкість вітру. Після короткотривалих польотів над водою під час кайтингу чоловікові захотілося подовжити ці емоції. Так в його життя прийшло пароплавання. Спочатку він купив обладнання з мотором, яке одягалось на плечі. Здіймаючись у небо, Олександр вчився розуміти його закони. Звісно, не обійшлося без прорахунків і помилок, виправляти які допомагали поради друзів-планеристів та тематичні відео в ютубі. Досягнувши достатнього рівня знань і виробивши необхідні навички, білозерцю захотілося, щоб ці дивовижні емоції відчули його рідні.

Самостійно здійнятися в небо ризикне не кожен, а ось поряд із надійним пілотом – інша справа. А чому б не придбати паратрайк, подумав Олександр і зайнявся пошуком відповідного обладнання. Ідейним натхненником і порадником для нього став товариш Антон Пятирикін. Херсонець колись мав паратрайк, який збирав разом із батьком, але з часом його продав. Оскільки в Україні таких агрегатів не виготовляють, комплектуючі довелося замовляти у різних країнах, а до створення паратрайку залучати досвідчених зварювальників. Самодостатній і впевнений у собі Олександр досягнув поставленої мети. Сьогодні він дарує неймовірні враження не лише близьким, а й тим, хто давно мріяв про небо.

Все вирішує погода

Для польоту на паратрайку необхідні особливі погодні умови. Краще за все здійматися у небо вранці та ввечері, коли сонце менш активне, при цьому швидкість вітру повинна бути від 0 до 5 метрів на секунду. Враховуючи ці складові, «впіймати» потрібну погоду вдається не завжди. «Дуже часто ми приїжджаємо на місце і не можемо здійнятися у повітря через різку зміну погоди. Проте навіть сама погоня за погодою, часті промашки і легкі переживання теж дають певний адреналін», – говорить Олександр. Середня тривалість польоту на паратрайку складає 10-20 хвилин. Максимальна висота, яку може набрати паратрайк – 2000-3000 метрів над землею, хоча зазвичай достатньо підійнятися на 200-300 метрів. Що стосується пасажирів паратрайку, тут діють обмеження щодо віку, ваги і стану здоров’я. Дітям до 16 років цей вид екстремальних розваг не рекомендовано. До речі, як розповідає Олександр, серед тих, хто наважується політати на паратрайку 90% жінки. При цьому в небі вони поводяться доволі спокійно. 

Ризик є завжди

Будь-який вид екстремального відпочинку несе певні ризики для людини. Олександр Гринь розповідає, що завжди попереджає про це своїх пасажирів. Хоча паратрайк більш безпечний за деякі інші види повітряного транспорту. Його можна посадити на землю навіть якщо відмовить двигун чи закінчиться пальне. Паратрайк можна приземлити з будь-якої висоти і майже на будь-яку поверхню. Олександр Гринь дуже ретельно стежить за технічним станом свого залізного птаха. Найчастіше він літає разом зі своєю донькою Настею…

Життя – це відчуття

Жоден, хто побував у небі над Дніпро-Бузьким лиманом разом із Олександром, не залишився байдужим до повітряної подорожі. Бачити неймовірний захват в очах своїх пасажирів – найбільша радість для пілота: «Мабуть, немає кращого відчуття ніж те, коли ти даруєш людині незабутні емоції, цей вибух позитиву заряджає і тебе самого».  У небо неможливо не закохатися. Побачити землю з висоти пташиного польоту – вчинок, котрий запам’ятається на все життя, і цілком ймовірно, змінить його на краще. Тож, якщо ви відчуваєте крила за плечима, звертайтеся до Олександра Гринь, він допоможе вам розправити їх над землею.  

Наталія СВИРИДА

Враження від польоту на паратрайку описала Інна Корміленко з Білозерки: «Вечір п’ятниці приніс мені виконання мого бажання – злетіти у повітря. Гул мотора, легкий стрибок і… вау! Я – паааарюююю! Мені здавалося (до польоту), що я помру, або не наважуся відкрити очей в повітрі, або проситиму відразу ж повернутися на землю. Мій запалений мозок малював мені страшні картинки… Але якщо не спробуєш – не пізнаєш! І я спробувала. Коли паратрайк відірвався від землі, страх змінився на азарт, пальці поступово відпустили поперечину, в яку я вчепилася мертвою хваткою і стискала її зі страшною силою. Ми парили над землею! Тіло, ковтнувши невеличку порцію адреналіну при зльоті, розм’якло від захоплення! Я дивилася широко розплющеними очима на безкрайнє небо, на захід сонця, яке немов наречена, розкидало шикарний мерехтливий шлейф-фату по воді! Хтось величезний, розпорошив лего-будиночки по землі… А поля виглядали наче клаптики якоїсь ковдри. Вид з повітря – це дивовижно! Звичні речі виглядають потрясно і неймовірно! Передати ці почуття словами неможливо. Тому – пробуйте! Мій страх залишився на землі. Я не тільки забула про нього. Мені захотілося керувати цим «чарівним птахом». О боги, мені дозволили! Крило, як продовження витягнутих рук, легкий віраж… Хочу ще – вище, швидше, крутіше! Колосальні, приголомшливі, дивовижні емоції мені не довелося б прожити, якби не мій інструктор – Олександр. Він не тільки пілот аерошута, а й прекрасний психолог! Відкрита, турботлива і дипломатична людина. Довіра до нього дала можливість відчувати себе легко, як пір’їнка! І це відчуття паріння збереглося донині. Я знайшла крила!”