Увага! З 1 жовтня 1, 2 і 5 копійок повністю виведуть з обігу

Монети 1, 2 і 5 копійок перестануть бути платіжним засобом в Україні та будуть виведені з обігу з 1 жовтня 2019 року. А от з 25 жовтня 2019 року Нацбанк вводить у обіг банкноту нового номіналу – 1000 гривень.

Голова Національного банку України Яків Смолій оголосив про зміни у номінальному ряді банкнот та монет, спрямовані на впорядкування готівкового обігу гривні.

“Наша національна валюта – це те, з чим кожен з нас має справу щодня. Попри те, що безготівкові розрахунки стають дедалі популярнішими в Україні, готівка досі залишається найбільш важливим засобом платежу. Тому для нас особливо важливо, щоб гривня була високоякісною, захищеною і надійною, а розрахунки з нею – комфортними та зручними”, – наголосив Яків Смолій під час прес-брифінгу, що відбувся у Національному банку.

Він озвучив такі нові рішучі кроки Національного банку на цьому шляху:

1. Монети 1, 2 та 5 копійок перестануть бути платіжним засобом в Україні та будуть виведені з обігу з 01 жовтня 2019 року. Також з обігу поступово виводитиметься монета номіналом 25 копійок, яка поки залишиться платіжним засобом;
2. Національний банк з 25 жовтня 2019 року вводить у обіг банкноту нового найвищого номіналу – 1 000 гривень.

Щодо виводу з обігу монет:

1. забезпечити приймання від банків України монет дрібних номіналів із зарахуванням відповідних коштів на кореспондентські рахунки банків та вкладати зазначені розмінні монети до запасів Національного банку України як повними, так і неповними мішечками;
2. до 30 вересня 2022 року здійснювати обмін фізичним особам монет номіналами 1, 2 та 5 копійок на монети і банкноти всіх номіналів, що перебувають в обігу, у сумах, кратних 10 копійкам, без стягнення плати за проведення такого обміну;
3. забезпечити до 18 жовтня 2019 року обов’язкове приймання від клієнтів – юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, відокремлених підрозділів юридичних осіб, фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність, залишків монет номіналами 1, 2 та 5 копійок для зарахування на рахунки;
4. до 30 вересня 2020 року здійснювати обмін фізичним особам монет номіналами 1, 2 та 5 копійок на монети і банкноти всіх номіналів, що перебувають в обігу, у сумах, кратних 10 копійкам, без стягнення плати за проведення такого обміну;
5. здійснювати з монетами номіналом 25 копійок лише прибуткові операції з юридичними та фізичними особами для зарахування на рахунки, вклади, акредитиви, для переказів.

У результаті – після завершення процесу вилучення дрібних монет і введення в обіг банкноти нового номіналу – номінальний ряд гривні скоротиться із 17 до 12 номіналів.

“Всього в ньому залишиться 6 номіналів монет та 6 номіналів банкнот. Так він стане більш впорядкованим, – уточнив Яків Смолій. – Саме ряд з 11-13 номіналів є найбільш вживаним підходом для провідних країн у різних куточках світу – від США, Канади, Великої Британії до Чехії, Данії, Швейцарії та Австралії”.

Ключові причини та переваги:

1. Зручність для користувачів

Занадто велика різноманітність банкнот і монет призводить до плутанини в гаманцях та забирає зайвий час під час здійснення розрахунків.

“Завдяки оголошеним сьогодні змінам середня кількість монет на одного українця зменшиться майже удвічі, а банкнот – майже на третину. Як наслідок, готівкові розрахунки та заощадження стануть простішими”, – зауважив Яків Смолій.

2. Економічна доцільність

З огляду на зростання рівня доходів і цін, українці вже фактично не використовують монети дрібних номіналів, натомість з’явилася потреба в банкноті вищого номіналу, ніж 500 гривень.

Зокрема, монети 1, 2 та 5 копійок зрідка використовуються у розрахунках за товари та послуги і майже не повертаються з обігу до банківської системи.

Водночас усі моделі, які центральні банки застосовують для визначення оптимального номінального ряду, свідчать, що настав час вводити в обіг новий найвищий номінал банкнот.

Останнього разу Національний банк уводив у обіг новий номінал 13 років тому – у 2006 році. Це була банкнота номіналом 500 гривень. Тоді середньомісячна заробітна плата становила близько 1 000 гривень і розмінювалася двома банкнотами найвищого номіналу.

“З того часу багато змінилося. Зросли доходи українців, середньомісячна заробітна плата в Україні за цей час зросла майже вдесятеро. Зараз для отримання середньомісячної заробітної плати необхідно вже не менше 20 банкнот. Як наслідок, стало більше грошей у гаманцях – обсяг готівки у обігу зріс більш ніж уп’ятеро – до майже 380 млрд грн”, – пояснив Яків Смолій.

Змінилася і структура банкнот в обігу. Зараз більше 55% з них за сумою припадає на банкноти номіналом 500 гривень, і ще третина – на банкноти номіналом 200 гривень. Зважаючи на світовий досвід, таке наближення до 50% може свідчити про потребу введення вищого номіналу.

“Тож необхідність введення в обіг банкноти нового найвищого номіналу назріла досить давно. Після появи в обігу банкноти номіналом 1000 гривень середньомісячна заробітна плата буде розмінюватися дев’ятьма банкнотами найвищого номіналу, і це буде набагато зручніше, ніж зараз”, – наголосив Голова Національного банку.

3. Економія для держави і бізнесу

Витрати держави та учасників готівкового обігу на виготовлення, оброблення, транспортування, зберігання банкнот і монет тепер знизяться.

Зокрема, вартість виготовлення монет 1, 2 та 5 копійок значно перевищує їх номінальну вартість. Держава зможе економити понад 90 млн гривень на рік завдяки зменшенню витрат регулятора на їх виготовлення та оброблення. До того ж заклади торгівлі, громадського харчування, транспорт та банки також не витрачатимуть кошти на інкасацію та обробку монет.

Що стосується банкнот, то наявність банкноти номіналом 1000 гривень дасть можливість економити на транспортуванні і зберіганні банкнот.

Терміни та дати:

З 01 жовтня 2019 року монети 1, 2 та 5 копійок перестануть бути платіжним засобом в Україні. Відтоді їх не прийматимуть під час розрахунків готівкою за товари та послуги, а Національний банк почне вилучати ці монети з готівкового обігу. Водночас громадяни зможуть без обмежень та безкоштовно обміняти ці монети на монети та банкноти інших номіналів упродовж наступних трьох років:

• упродовж першого року з дати вилучення їх з обігу – до 30 вересня 2020 року включно – в усіх відділеннях українських банків;
• упродовж трьох років з дати вилучення їх з обігу – до 30 вересня 2022 року включно – у Національному банку та уповноважених банках (Ощадбанк, ПриватБанк, Райффайзенбанк Аваль).

Крім того, розпочнеться поступове вилучення з обігу монет номіналом 25 копійок. На відміну від 1, 2 та 5 копійок, 25 копійок поки що залишаться у готівковому обігу. Ними можна буде розраховуватися. Але ті монети, що потраплятимуть у банки, не повертатимуться назад у обіг і поступово їх ставатиме все менше.

Для полегшення готівкових розрахунків в Україні можуть застосовуватися правила заокруглення загальних (у чеку) сум розрахунків готівкою за товари (роботи, послуги) до сум, кратних 10 копійкам.

З 25 жовтня 2019 року у готівковому обігу з’явиться банкнота нового найвищого номіналу – 1 000 гривень.

Банкнота номіналом 1 000 гривень:

На лицьовій стороні нової банкноти зображено портрет Володимира Вернадського.

“Його обрано за видатний внесок в історію України як філософа, природознавця, засновника цілої низки нових галузей науки – геохімії, біохімії, радіогеології. Він також є одним із засновників і першим президентом Української академії наук, створеної у 1918 році“, – повідомив Яків Смолій.

На зворотній стороні надруковано зображення будівлі Президії Національної академії наук України.

За розміром і кольором банкнота номіналом 1 000 гривень помітно відрізняється від банкнот інших номіналів, що допоможе населенню легко визначати номінал. Розмір нової банкноти становить 75х160 мм. Основний колір – блакитний.

“Нова банкнота поєднала у собі провідні технології дизайну і захисту, – зазначив Яків Смолій. – За дизайном ця банкнота наслідує банкноти нового модернізованого покоління гривні – оновлені 20, 100 та 500 гривень”.

Банкнота має як елементи захисту паперу, так і інноваційні поліграфічні елементи захисту:

• “віконна” захисна стрічка – частково введена в товщу паперу полімерна стрічка, що має відповідний колір (пурпурний) та яскраво виражений комбінований оптично-змінний ефект. Стрічка містить цифрове зображення номіналу банкноти та тризуба – малого державного герба України. При зміні кута нахилу банкноти спостерігається кінематичний ефект – змінюється напрямок руху фонового зображення стрічки;
• оптично-змінний елемент SPARK, що має кінематичний ефект. При зміні кута нахилу банкноти на ділянках зображення спостерігаються поступові переходи кольорів (від золотистого кольору до нефритового).

Докладніше про систему захисту нової банкноти номіналом 1 000 гривень та її оновлений дизайн можна дізнатися з презентації.

Про майбутні плани:

У найближчих планах Національного банку – завершити цей номінальний ряд удосконаленими банкнотами номіналом 50 та 200 гривень.

Водночас Національний банк розпочне підготовку до роботи над дизайном наступного – ще сучаснішого – покоління гривні.

“Ми прагнемо, щоб нове покоління гривні не лише віддавало шану історії Україні і ключовим історичним постатям, які її будували, а й відображало сучасні цінності українців”, – зауважив Голова Національного банку.

За його словами, нове покоління гривні народжуватиметься через новий процес створення – прозорий та інклюзивний.

Біографічна довідка

Володимир Іванович Вернадський (28 лютого 1863 року – 06 січня 1945 року) – видатний український філософ, мислитель світового рівня, вчений-енциклопедист, природознавець, засновник цілої низки нових галузей науки (геохімії, біохімії, радіогеології).

Він здобув визнання як основоположник наукових напрямів і нових наук про Землю, творець революційного вчення про біосферу, геніальний теоретик, який визначив магістральний шлях пізнання Всесвіту і законів розвитку цивілізації.

Також він є одним із засновників і першим президентом Української академії наук, що минулого року відзначила своє 100-річчя.

Авторитет ученого у світі є незаперечним, його внесок у науку відзначений численними преміями й обранням дійсним членом ряду світових академій наук і наукових товариств.

Життя Володимира Вернадського було тісно пов’язане з Україною, яку він досліджував, знав досконало і вважав своєю землею. Дитинство своє він провів на Харківщині, а на Полтавщині зародилося його вчення про живу речовину і біосферу.

Володимир Вернадський належав до патріотів України та передбачав щасливе майбутнє свого народу, який обов’язково посяде гідне місце і в Європі, і в світі.

Всі ці зміни затверджено Постановою НБУ від 20.06.2019 р. №82.