Волонтери та благодійники про нас не забувають – староста Томиної Балки Микола Любченко
Останні кілька місяців безпекова ситуація у селах Томинобалківського старостату Білозерської громади значно погіршилася. Ворог безперервно атакує місцеві населені пункти дронами та артилерією.
Про актуальні проблеми та життя на прифронтових територіях розказав нашому виданню керівник старостату Микола Любченко.
«Через день нас обстрілюють з різних видів артилерії, дрони запускають з боєприпасами, які скидають просто на людей. У Новодмитрівці, Томиній Балці цих безпілотників, як горобців, зграями вже літають, полюють за машинами, велосипедистами. Була жахлива історія, коли загинув чоловік на дорозі між Кізомисом та Новодмитрівкою: його рештки збирали два дні, просто розірвало після вибуху на шматки».
Староста ділиться, що жителі Томиної Балки щодня ризикують життям через дронові атаки.
«Ідеш машиною – і не знаєш, чи пощастить, чи не пощастить. Життя стало набагато складнішим, просто перебіжками рухаєшся по селу. Так це ще листя на деревах є, а що буде взимку?»
Наразі кількість місцевих, які подалися в інші регіони України з рідної Томиної Балки, збільшилася. Проте волонтери, попри небезпеку, піклуються про тих, хто залишився і продовжують відвідувати села на лінії вогню.
Фото Миколи Любченка
«АДРА» нам привозить все-таки гуманітарку, різними шляхами, «10 квітня» – гігієнічні набори останнім часом, а також оформлювали для 29 домогосподарств допомогу по 10800 грн – це для тих, у кого пошкоджено будинки і хто постраждав від російських обстрілів».
Також жителі Томиної Балки вже почали отримувати кошти на проходження зимового сезону – по 21 тис грн від УВКБ ООН. Адже придбання палива та оплата за комунальні послуги є одними з головних проблем на Херсонщині, окрім ворожих обстрілів.
«Особливо хоч відзначити нашу бригаду електриків, які справжні герої, бо під вогнем снарядів та дронів ремонтують електромережі. Без світла досить складно жити, хоча у нас є і генератори. Також наші люди взагалі безстрашні: деякі щодня їздять з більш безпечних сіл до себе додому, бо тут залишилося господарство, корови, кози. Звісно, страшно, але все одно їздять».
На жаль, через питання безпеки старостат не відвідують мобільні медичні бригади. Проте ФАП у Томиній Балці працює, «швидка» намагається приїхати на виклики.
«Поки все, що пов’язане з великими проєктами відновлення, відкладаємо на більш спокійний час. Бо хотіли, наприклад, завдяки СВА, зробити ремонт у сільраді, проте дрони не дають нам цього, тож вирішили перечекати, хоча матеріали необхідні у нас є. Так само і з ремонтом водопроводу – труби є, але немає фізичної можливості щось зробити через щільні російські обстріли».
Як повідомив староста, програмою єВідновлення вже скористалися його односельці, деякі вже й отримали сертифікат, щоб придбати житло замість зруйнованого війною в інших областях України.
На думку Миколи Любченка, головне – вижити у цій жорстокій війні з Росією, а там вже «всі побутові проблеми старостату вирішимо, започаткуємо нові проєкти з благоустрою села, ремонти – все зробимо разом, з активними земляками».
Олена Бджола
