Ядерна загроза від Росії: як діяти у разі надзвичайної ситуації

Здавалося, після трагедії на Чорнобильській АЕС увесь цивілізований світ зробить висновок і докладе максимум зусиль, щоб не допустити подібної катастрофи. Проте це актуально, коли мова йде про цивілізацію, а не росію…

Пів року тому ми не могли повірити, що сусідня країна здатна вчинити справжній геноцид над українцями, а вже сьогодні розуміємо що від неї можна очікувати чого завгодно, навіть застосування ядерної зброї.

Хочеться вірити, що ядерної катастрофи все ж таки не станеться. Проте перестрахуватися буде не зайвим, адже ми переконалися, що під час війни передбачити дії ворога дуже складно. Як захиститися від радіації, читайте далі:

Що таке ядерна зброя

Ядерна зброя – це високі дози радіаційного опромінення. Про застосування ядерного вибуху вказує світловий «гриб», дивитися на який категорично забороняється, адже можна осліпнути. Небезпеку несе ударна хвиля, яка з’явиться вже через 3-5 секунд після світлового випромінення. Розповсюдження ударної хвилі – миттєве. Побачили спалах –  відразу прямуйте  до найближчого укриття. Якщо такого нема – в кювет, будь-який прихисток або ж просто на землю, ховаючи усі відкриті ділянки тіла.

Ядерний гриб може підніматися на 70 км доверху, його видно за 1000 км.

Як діяти у випадку радіаційної небезпеки

У списку загальних рекомендацій, поширених на сторінці Центру громадського здоров’я, зазначено:

– Після повідомлення про радіаційну небезпеку негайно укрийтеся в будинку: стіни дерев’яного будинку послаблюють іонізуюче випромінювання в 2 рази, цегляного – у 10 разів; підвали: з покриттям із дерева – у 7 разів, із цегли або бетону – у 40-100 разів.

У разі радіаційної небезпеки перш за все треба подбати про укриття. Ідеально, якщо це щільно закрите приміщення під землею або вище 10-го поверху. Взагалі укриттям може бути стіна або ж навіть одяг – чим товстіший, тим краще. Добігши до приміщення, треба загерметизувати вікна і двері плівкою або скотчем, у випадку наявності металопластикових вікон, перевести їх в зимовий режим, який ущільнює герметизацію.

Що робити, якщо ви на момент вибуху опинилися на вулиці:

• Закрийте очі або не дивіться в сторону вибуху.

• Миттєво знайти укриття, заховатися, щільно закривши усі отвори – вікна, двері, щілини – тканиною. Або ж лягти на землю, головою від вибуху, обличчям донизу.

• Обличчя, руки, дихальні шляхи тісно обмотати шарфом, одягом.

Що робити, якщо ви на момент вибуху опинилися в машині:

• Зупинити автомобіль, поставити на ручне гальмо або ж передачу.

• Пригнутися обличчям донизу, нижче лінії вікон.

• Щільно закрити вікна та двері.

Чи варто при радіаційній небезпеці спробувати швидко заскочити в машину і втекти з місця події, вчені зазначили, що це дуже ризикований варіант для здоров’я людини. По-перше, вітер дуже швидко змінює напрям. По-друге, ви не будете рухатись швидше за вітер. І якщо таких людей буде багато, почнеться паніка, і всі будуть разом виїхати, що призведе до заторів. Тому слід співставити ризики: на скільки ви впевнені, що швидко можете рухатись, що вітер не змінить напрямок, або не випаде дощ.

Все ж кращим варіантом у цій ситуації буде знайти сховище, щоб максимально обмежити контакт із радіоактивним пилом. Дотримуйтесь рекомендації МОЗ протягом наступних 24 годин залишатися в укритті. Краще перечекайте, залишаючись вдома. За першу добу активність радіонуклідів падає майже в 10 разів. Вже тоді можна кудись їхати.

Окрім того, якщо таке станеться — місцеві та загальнодержавні адміністрації нададуть рекомендації через усі офіційні канали зв’язку. Учені радять дослухатись лише рекомендацій від влади, а також підписатись на новини сайту та телеграм-каналу  Державного науково-технічного центру з ядерної та радіаційної безпеки.

Отже, якщо ви на момент вибуху опинилися в приміщенні:

• Ідеально – кімната без вікон із щільно закритими дверима.

• Якщо в кімнаті є вікна, щільно їх закрити, лягти лицем донизу на підлогу, обов’язково – нижче рівня вікон.

• Краще зробити додатковий щит – перевернути стіл і заховатися за ним, лягти обличчям донизу.

– Проведіть йодну профілактику.

– Попередьте сусідів, допоможіть людям з інвалідністю, дітям та людям похилого віку. Дізнайтеся про час та місце збору мешканців для евакуації.

– Уникайте паніки: налаштуйте комунікації з офіційних джерел і чекайте офіційної інформації.

– Уникайте тривалого перебування на забрудненій території і за можливості негайно її покиньте.

– Перебуваючи на забрудненій радіоактивними речовинами місцевості, використовуйте засоби захисту: протигаз, респіратор, ватно-марлеву чи протипилову пов’язку, хустинку або будь-яку частину одягу; для захисту шкіри – захисний одяг типу ОЗК, плащ з капюшоном, накидку, гумове взуттям і рукавиці.

– Спакуйте необхідні документи, цінності, ліки, продукти, запас питної води, найпростіші засоби санітарної обробки та інші необхідні вам речі, у герметичну валізу.

– Після прибуття на нове місця перебування, проведіть дезактивацію засобів захисту, одягу, взуття та санітарну обробку шкіри на спеціально обладнаному пункті або ж самостійно (зняти верхній одяг, ставши спиною проти вітру, витрясти його; повісити одяг на перекладину, віником або щіткою змести з нього радіоактивний пил та вимити водою; обробити відкриті ділянки шкіри водою або розчином (типу ІПП-8), який буде виданий кожному. Для обробки шкіри можна використовувати марлю чи просто рушники.

Як мінімізувати вплив радіації:

– використовуйте лише їжу, яка не контактувала з відкритим повітрям;

– залишайтеся в приміщенні 24 години;

– запасіться препаратами, від яких залежить ваше життя чи ваших близьких.

Як запобігти впливу на здоров’я радіації

У разі аварії на ядерних установках значна частина викидів містить радіоактивний йод, або так звані радіоактивні ізотопи йоду («поганий йод»). Якщо не вживати заходів захисту, радіоактивний йод дуже легко і швидко поглинається щитоподібною залозою (особливо у дітей) і може призвести до її захворювань.

Щоб зменшити негативний вплив «поганого» йоду на щитоподібну залозу, використовують калій йодид. Після прийому препарату відбувається блокування щитоподібної залози, що перешкоджає накопиченню в ній радіоізотопів йоду.

Йодистий калій рекомендують вживати після їжі разом з чаєм, соком або водою 1 раз на день протягом 7 діб:

• дітям до двох років – по 0,040 г на один прийом;

• дітям від двох років та дорослим – по 0,125 г на один прийом.

Варто мати на увазі, що загальні рекомендації МОЗ не підходять людям із специфічними хворобами щитоподібної залози – їм краще звернутися до ендокринолога за консультацією.

Сподіваємося, що всі ці рекомендації вам не знадобляться. Бережіть себе та рідних, вірьте ЗСУ і в нашу Перемогу!

Підготувала Наталія Свирида