Ср, 1 Січ 25
4.1°C

Як захистися від домашнього насильства

Ella 24 Лютого, 2021

Домашнє насильство для багатьох громадян залишається суто «домашнім», а суспільство переважно закриває очі на це. Фахівці Білозерського бюро правової допомоги роз’яснюють, що Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначає основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства”.

То що ж таке домашнє насильство? Це дії або бездіяльність фізичного, сексуального, психологічного або економічного характеру, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання, або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Як діяти і куди звертатись в ситуаціях проявів насильства в сім’ї?

В першу чергу необхідно звернутись до органів поліції. Звернення може бути, як в письмовій формі (з обов’язковим отриманням талону-звернення), так і у формі виклику працівників поліції до місця вчинення насильства. Відповідно до ст.25 Закону України підрозділи органів Національної поліції України у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров’ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення мають право винести терміновий заборонний припис, який передбачає:

  • зобов’язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи;
  • заборону на вхід та перебування у місці проживання (перебування) постраждалої особи;
  • заборону у будь-який спосіб контактувати із постраждалою особою.

За невиконання припису – штраф, громадські роботи або адміністративний арешт. Термін дії припису – до 10 діб.

Якщо у ході досудового розслідування буде доведено вину особи-агресора, то дана особа нестиме відповідальність відповідно до норм чинного законодавства.

Друге – це звернення до центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді та установ органів місцевого самоврядування, працівники яких зобов’язані :

  • скерувати заяву про вчинення насильства до територіального органу внутрішніх справ для вжиття ним відповідних заходів, що входять у компетенцію поліції, а собі залишити копію заяви для вжиття заходів у межах своєї компетенції;
  • відвідати сім’ю, в якій чиниться насильство, щоб з’ясувати причини насильства й вид допомоги, якої потребують постраждалі члени сім’ї;
  • провести просвітницьку та роз’яснювальну роботу серед членів сім’ї, де чиниться насильство, і проінформувати про права, заходи й послуги, якими вони можуть скористатися;
  • організувати надання постраждалим від насильства психологічних, юридичних, соціально-педагогічних, інформаційних та інших послуг;
  • у разі необхідності скерувати постраждалих до спеціалізованих установ для жертв насильства в сім’ї (кризового центру, притулку, центру медико-соціальної реабілітації).

Третє – це звернення до центрів надання безоплатної правової допомоги та бюро, фахівці яких надають безоплатну первинну та безоплатну вторинну допомоги.

Безоплатна первинна допомога – це надання правової інформації, консультації та складання документів непроцесуального характеру (наприклад заява до поліції).

Безоплатна вторинна правова допомога – це представництво інтересів судів, захист та складання документів процесуального характеру. Право на безоплатну вторинну правову допомогу мають найбільш незахищені верстви населення, в тому числі і жертви домашнього насильства. Жертви домашнього насильства можуть звернутись до суду для видачі обмежувального припису, який покладає на агресора низку таких обмежень, як:

  • заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою;
  • усунення перешкод у користуванні майном, що є об’єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи;
  • обмеження спілкування з постраждалою дитиною;
  • заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою;
  • заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею;
  • заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв’язку особисто і через третіх осіб.

Обмежувальний припис видається строком від 1 до 6 місяців та може бути продовжений судом строком не більше 6 місяців.

Четверте – це звернення на Національну «гарячу лінію» з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації,  яка працює на базі громадської організації «Ла Страда-Україна» із 1997 року. На гарячій лінії можна отримати комплексну допомогу: психологічну, соціальну, реабілітаційну та правову.

Зателефонувати на неї можна за номером 0 800 500 335 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів) і за коротким номером 386 (безкоштовно з мобільних телефонів).

Нижче наводимо номери телефонів, де потерпілі від домашнього насильства можуть отримати допомогу:

Нагадуємо, що отримати безоплатну правову допомогу Ви можете в Білозерському бюро правової допомоги, яке працює з 08-00 до 17-00 год. з понеділка по п’ятницю за адресою:  смт.Білозерка, вул. Свободи, 108, тел. (05547) 3-32-60.

 

Вітаємо, ви дочитали до кінця матеріал «Білозерка.Інфо» – незалежного та впливового інтернет-видання. Якщо вам сподобався цей текст, пропонуємо підтримати нас щомісячним внеском від 25 гривень. За ціною лише однієї чашечки кави, ви підтримаєте роботу усієї редакції і допоможете зробити наші громади ще більше відкритими, читачів – більш обізнаними, а діяльність влади – прозорішою.