Про що писала газета: хто дбав про розвиток футболу у Дніпровському
Головна складова здорового способу життя – заняття спортом. Фізичні навантаження допомагають тримати тіло у тонусі та загартовують характер. Для того, хто колись по-справжньому захопився спортом, не буває спортивного минулого, існує лише спортивне життя. У цьому переконаний 15-кратний чемпіон України, 3-кратний чемпіон СРСР та СНД, призер міжнародних змагань з легкої атлетики, майстер спорту Радянського Союзу Володимир Чумак, який мешкає у Дніпровському.
Володимир вподобав заняття спортом ще у молодшій школі. Уродженець Голої Пристані, де пройшли його дитячі та юнацькі роки, з третього класу грав у дитячій футбольній команді, а з п’ятого – почав займатися легкою атлетикою у Голопристанській ДЮСШ. Опікувався майбутнім чемпіоном заслужений тренер України О.С.Марек. Школяр приділяв спорту майже увесь вільний час.
Після закінчення середньої школи вступив до Київського вищого інженерно-радіотехнічного училища протиповітряної оборони імені маршала авіації А.І.Покришкіна, де ні на день не припиняв тренувань, адже учаснику численних обласних, всеукраїнських та всесоюзних змагань з легкої атлетики не можна було втрачати спортивної форми. А через два роки перевівся до Київського інституту фізичної культури. У столиці наставником спортсмена став О.І.Величко.
Першу свою перемогу Володимир здобув у 1986 році у Сімферополі, де брав участь у змаганнях на першість України з легкої атлетики серед юнаків. Відчувши смак тріумфу, перспективний спортсмен чотирнадцять разів поспіль ставав чемпіоном у своїй віковій категорії. З 1986 по 1996 рік був членом збірної команди України, з 1988 по 1992 рік входив до складу збірної Радянського Союзу. Володимир шкодує лише, що не вдалося спробувати свої сили на світовому рівні. У вересні 1993 року у Житомирі проходив відбір спортсменів на участь у чемпіонаті світу з легкої атлетики. У день здачі нормативів склалися просто жахливі погодні умови: холодний вітер, дощ з мокрим снігом. Але через негоду змагань не скасували. Для здійснення заповітної мрії не вистачило півтори секунди. Саме стільки Володимир “не дотягнув” до нормативу, хоч і продемонстрував найкращий результат.
Після закінчення інституту молодий спеціаліст з величезним багажем спортивних досягнень повернувся додому, влаштувався вчителем фізкультури в одну з голопристанських шкіл. Згодом створив сім’ю, але подружні стосунки не склалися. Справжнє щастя на ім’я Валентина Володимир зустрів у Дніпровському. Сюди він приїжджав до старшої сестри, з якою тепер живуть майже по сусідству. Чоловік зумів завоювати не лише серце майбутньої дружини, а й потоваришувати з її синами. Три роки тому у родині Чумаків з’явилася донечка – найбільше татусеве щастя.
Володимир залишив професійний спорт, але не розпрощався з ним назавжди. Сьогодні він працює начальником господарського відділу агрофірми-радгоспу “Білозерський” і продовжує займатися спортом, змінивши легку атлетику на футбол. Разом з такими ж любителями гри Олександром Верисочею та Анатолієм Балковим вони заснували у Дніпровському спортивний клуб “Гроно”. Місцеві футболісти беруть активну участь у районних змаганнях та показують високий рівень підготовки. Гідна зміна підростає дорослим спортсменам – при клубі функціонує дитяча футбольна команда. Хлопчаків тренує Олександр Журавленко. Разом з іншими однодумцями Володимир Чумак мріє відродити спорт на селі, от лише одного ентузіазму для цього замало, переконаний він. Дніпровцям, за словами спортсмена, ще пощастило, адже клуб підтримує сільська рада та агрофірма-радгосп “Білозерський”. А що робити там, де немає спонсорів? Останнім часом спортивний рух у районі дещо пожвавився, але щоб досягти колишнього рівня, необхідна підтримка з боку держави.
Спорт для Володимира Чумака давно став невід’ємною частиною життя. Саме йому він завдячує у своєму становленні як особистості, життєвим досягненням, загартованій силі волі.
“Серед моїх знайомих спортсменів немає жодного, хто б не влаштувався у житті. Після завершення спортивної кар’єри вони вдало реалізувалися: хто у бізнесі, хто у тренерській діяльності, дехто у правоохоронних органах. Та й я на життя не нарікаю,” – розповідає Володимир.
Тож якщо ви прагнете до стабільного майбутнього та гарного самопочуття, займайтеся спортом! Сумніваєтеся? Запитайте у Володимира Чумака!
«Придніпровська зірка» №38 від 7 вересня 2012 року
