Загін швидкого реагування ЧХУ рятує з-під обстрілів мешканців Станіслава та Олександрівки
Волонтери Херсонського обласного загону швидкого реагування товариства Червоного Хреста України (ЧХУ) надають першу допомогу жителям області та евакуюють людей із зони активних бойових дій.
Про важливу роботу волонтерів-рятувальників журналістам “Суспільного” розповів херсонець Микола Тараненко, який керує загоном 8 років.
Тараненко з позивним “Шрек” долучився до загону швидкого реагування товариства ЧХУ у 2014 році. Коли почалось повномасштабне вторгнення Росії в Україну, волонтер був у Києві, викладав на тренінгах з першої домедичної допомоги.
“Я 25 лютого 2022 року повинен був повернутися в Херсон. Але приїхав в Одесу у батальйон госпітальєрів. Там і почалася моя війна. Вже 26 числа ми надавали першу допомогу, перші поранення були на в’їзді в Миколаїв”, – каже Микола Тараненко.
Волонтер розповідає: з 2014 року у його загоні через війну загинули п’ятеро волонтерів.
“Перший Влад Ковальов (військовий лікар з Херсона, який загинув у 2014 році під Іловайськом – ред.), потім була Ірина Шевченко, вона служила в нас (військова медикиня, загинула у 2019 році на Донеччині при евакуації поранених – ред.). Тоді в мене троє дівчат пішло до Збройних сил України, Іра, Аня і Лариса. Іра загинула на мінному полі. Третій загинув Денис Скрічевський, потім Віка Яришко (вбита уламком російського снаряду у грудні 2022 року в Херсоні) і Кирило Пікула. Наш загін – єдиний загін в Україні, який зазнав таких втрат”, – каже Тараненко.
Об’єднання медичних волонтерів продовжувало працювати в області під час окупації у 2022 році. 13 березня екіпаж взяли у полон російські військові.
Миколу, на щастя, відпустили 21 березня 2022 року, він повернувся до Херсона. Продовжив видавати гуманітарну допомогу та ліки, допомагав людям та тренував волонтерів свого загону – тоді їх було близько п’ятдесяти.
“Я своїх попереджав: “Хлопці, поки ми в окупації, обстрілів міста не буде. Як тільки нас звільнять – почнеться робота”. У мене був перший досвід, коли район Житлоселища обстріляли, там було багато постраждалих. Ми виїхали на машині “швидкої”, нам передали наші колеги з ЧХУ. То ми якраз працювали, витягали людей”, – розповів Тараненко.
У Херсонському обласному загоні швидкого реагування ЧХУ зараз 18 волонтерів, які евакуюють людей з-під обстрілів.
“Забираємо з прибережних зон, перевозимо до Херсона або перевозимо у більш безпечні місця. Станіслав, Олександрівка, ну, в багато місць заїжджаємо, і якщо є, надаємо продуктові набори, воду. Спеціально туди їхати не можна – обстріли постійні та дрони – ви знаєте, як це відбувається, – криють всі машини, незалежно на швидкій ти допомозі чи на будь-якій іншій. Тобто, на жаль, зараз символіка Червоного Хреста не працює. Російські війська нехтують, для них це ціль”, – говорить Микола.
Херсонський загін продовжує працювати. Але, звісно, волонтери мріють про якнайшвидшу перемогу України і мир.
“Я розумію, що після перемоги нас накриє, і буде дуже сильний відкат. Ми до цього готуємось, знаю, що буду робити – я піду на рибалку на три дні, щоб взагалі нікого не бачити. Візьму з роботи хлопців наших, відпочинемо”, – каже Микола Тараненко.
